Ящик з життям на замку
Блукаючи шляхами можна згубитись… А чи знаходила ти себе взагалі? Чи самообманом харчуєшся, щоб не убитись? Зав‘язала очі - сидиш у норі. Думаючи - літаєш з одним лиш крилом, Вагаючись - зав‘язуєш руки за своєю спиною, Вертаючись - кульгаєш, замість іти напролом, Падаючи - охоплюєш розум тремтячою зимою. Вернувся відлік твій на нуль, Проте життя давно уже прожито. Старого досвіду більш не вернуть, Впустиш лиш сльозу ти скорботно.
2023-04-12 08:29:56
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3379
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8930