Ящик з життям на замку
Блукаючи шляхами можна згубитись… А чи знаходила ти себе взагалі? Чи самообманом харчуєшся, щоб не убитись? Зав‘язала очі - сидиш у норі. Думаючи - літаєш з одним лиш крилом, Вагаючись - зав‘язуєш руки за своєю спиною, Вертаючись - кульгаєш, замість іти напролом, Падаючи - охоплюєш розум тремтячою зимою. Вернувся відлік твій на нуль, Проте життя давно уже прожито. Старого досвіду більш не вернуть, Впустиш лиш сльозу ти скорботно.
2023-04-12 08:29:56
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2613
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8338