Ракова пухлина
У кожній шафі є пара скелетів,
У мене ж там ціла орда.
Одягнені в рвані костюми, не без манжетів,
І править далеко не голова.
Там сонце сяє темно-блакитним,
Там замість трави - засохлі терни.
Вода із запахом-смаком гидко-кислотним,
Зима круглий рік замість весни.
На вході для всіх там білий бузок,
Співають пташки жовтокрилі.
А далі - гнилі скелети плетуть для тебе вінок,
І ворони чорні зовсім не милі.
Далеко у нетрях чекатиме "любо",
Чорнявенький Цербер з шипами на шиї.
Сидітиме славно під омертвілим дубом,
Допоки ти не виллєш свої словесні помиї.
Там давно уже брудно,
Без жодного натяку на білість.
Там тобі не буде нудно,
Якщо тебе вб'ють - тобі ж це на милість.
Якщо вижив (ну так пощастило),
Тебе розберуть на частини.
А чи зберуть, то там буде видно -
Сплетуть домовину із павутини.
2020-04-07 14:12:55
4
0