Серця заржавіли
Нехай називають кохання забавами, І доводять, що воно аж ніяк не вічне, Їхні серця давно вже заржавіли, Та й ми - явище доволі незвичне. Нехай інші шукають щастя в замках, В каменях, золоті й шовках; Ми ж маємо фотографії в рамках І піццу на вечірніх парковках.
2021-03-20 08:47:43
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Яковчук
підтримую)
Відповісти
2021-03-20 09:08:54
Подобається
Кохана
Кохання вічне: воно завжди трансформується, приймає різні форми Спочатку це закоханість, далі прив'язаність та звичка, потім порідненість
Відповісти
2021-03-20 22:34:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4340
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2559