Серця заржавіли
Вікторія Яковчук
Нехай називають кохання забавами, І доводять, що воно аж ніяк не вічне, Їхні серця давно вже заржавіли, Та й ми - явище доволі незвичне. Нехай інші шукають щастя в замках, В каменях, золоті й шовках; Ми ж маємо фотографії в рамках І піццу на вечірніх парковках.
2021-03-20 08:47:43
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Яковчук
підтримую)
Відповісти
2021-03-20 09:08:54
Подобається
Кохана
Кохання вічне: воно завжди трансформується, приймає різні форми Спочатку це закоханість, далі прив'язаність та звичка, потім порідненість
Відповісти
2021-03-20 22:34:23
Подобається
Інші вірші поета
Для чого жінкам потрібен чоловік? Помста Ольги Піти в кіно Псих
Інші поети
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
Veronika Gold
@Goldenbum
chanyeol_
@chanyeol_
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2798
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2544