Pо́llice vе́rso
⠀Десь у відкритім морі, Де повний місяць, Човен пропливе поволі повз І не помітить. Чобітком по ньому гуц щосили - Все марно, Чорна смуга на воді між дво́ма Примарами. ⠀ Поза зоною і поза радарами, На просторах солоних, віддалених, Без ракетної зброї сигнальної, Переможений, та не зла́маний. ⠀ Ти підхо́пиш мене і проне́сши Над очима і вверх руками, Що показують по́ліче ве́рсо, І заде́рті під батога́ми. ⠀ Що ти знаєш про поліче версо? Не шукай стародавній Рим, А постій п'ять хвилин у черзі Поміж кіл і рядів вітрин. ⠀ Там, дивися, охайний батько І маленька його донька́. Тільки що це на ній? Фуфа́йка? А у нього бухло в руках? ⠀ Що ти знаєш про поліче версо, Коли пишеш свої рядки? Коли душу вливаєш, сердце, Та для когось ти - архетип. ⠀ Ти все знаєш про но́ві кризи, Пам'ятаєш старі часи, Та не знаєш, що справжній ризик То є криза у голові. ⠀ І шукаєш ново́ї рими, До стабільності і життя, Та отримуєш задоволення Від злиденного каяття. ⠀ Ти ніколи себе не пробачиш, І рятуєш мене завжди, Лиш для то́го, щоб все, що бачив, Я за тебе приніс в світи.
2020-10-16 11:47:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11801
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1608