Pо́llice vе́rso
⠀Десь у відкритім морі, Де повний місяць, Човен пропливе поволі повз І не помітить. Чобітком по ньому гуц щосили - Все марно, Чорна смуга на воді між дво́ма Примарами. ⠀ Поза зоною і поза радарами, На просторах солоних, віддалених, Без ракетної зброї сигнальної, Переможений, та не зла́маний. ⠀ Ти підхо́пиш мене і проне́сши Над очима і вверх руками, Що показують по́ліче ве́рсо, І заде́рті під батога́ми. ⠀ Що ти знаєш про поліче версо? Не шукай стародавній Рим, А постій п'ять хвилин у черзі Поміж кіл і рядів вітрин. ⠀ Там, дивися, охайний батько І маленька його донька́. Тільки що це на ній? Фуфа́йка? А у нього бухло в руках? ⠀ Що ти знаєш про поліче версо, Коли пишеш свої рядки? Коли душу вливаєш, сердце, Та для когось ти - архетип. ⠀ Ти все знаєш про но́ві кризи, Пам'ятаєш старі часи, Та не знаєш, що справжній ризик То є криза у голові. ⠀ І шукаєш ново́ї рими, До стабільності і життя, Та отримуєш задоволення Від злиденного каяття. ⠀ Ти ніколи себе не пробачиш, І рятуєш мене завжди, Лиш для то́го, щоб все, що бачив, Я за тебе приніс в світи.
2020-10-16 11:47:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4116
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4200