Pо́llice vе́rso
⠀Десь у відкритім морі, Де повний місяць, Човен пропливе поволі повз І не помітить. Чобітком по ньому гуц щосили - Все марно, Чорна смуга на воді між дво́ма Примарами. ⠀ Поза зоною і поза радарами, На просторах солоних, віддалених, Без ракетної зброї сигнальної, Переможений, та не зла́маний. ⠀ Ти підхо́пиш мене і проне́сши Над очима і вверх руками, Що показують по́ліче ве́рсо, І заде́рті під батога́ми. ⠀ Що ти знаєш про поліче версо? Не шукай стародавній Рим, А постій п'ять хвилин у черзі Поміж кіл і рядів вітрин. ⠀ Там, дивися, охайний батько І маленька його донька́. Тільки що це на ній? Фуфа́йка? А у нього бухло в руках? ⠀ Що ти знаєш про поліче версо, Коли пишеш свої рядки? Коли душу вливаєш, сердце, Та для когось ти - архетип. ⠀ Ти все знаєш про но́ві кризи, Пам'ятаєш старі часи, Та не знаєш, що справжній ризик То є криза у голові. ⠀ І шукаєш ново́ї рими, До стабільності і життя, Та отримуєш задоволення Від злиденного каяття. ⠀ Ти ніколи себе не пробачиш, І рятуєш мене завжди, Лиш для то́го, щоб все, що бачив, Я за тебе приніс в світи.
2020-10-16 11:47:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3307
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4447