Падати не можна літати

Вячеслав Коголь

⠀ Досі вíрю в своє божевíлля. Воно мчить із шаленою швидкістю, І немає на світі подібної сили, Що зрівняється з ним у вічності. ⠀ Воно тягне до тлінних небес, Де хаóс із думóк неприка́яних, Де позаду буде́нні, скупí інтереси, А попереду - шок від паніки. ⠀ Ти летиш до незримих зіро́к, Відчуваючи смак неваго́мості, Потім падаєш стрíмко, торкáючи дно, Бо не місце польоту в свідóмості. ⠀ І потрóху стає тобі боляче, Як коту, що із Éрвіна до́слідів, Зна́хiдка стане сигналом для творчості, А біль від падіння - постріл для роздумів. ⠀ Бо знаходиш ти там (несподíвано) Те чому не суди́лося ста́тися. Воно ви́ллється тихо, і дуже помíрно На прозо́рих, неза́йманих а́ркушах. ⠀ Ти напи́шеш доступною мовою, Щоби хтось тебе, все ж, зрозумів. Щоб почув усю суть під промо́вою, І побачив тебе поміж слів. (Спільний вірш. Співавтор: Олена Скурська)

2020-05-27 14:07:26

6

0

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1533

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5786