Павук
На підвіко́нні сиро́му, десь між сенпо́лій, ало́є Шмат мішкува́того све́тру переріжу надво́є. Старий годинник в поло́ні все мовчить і ляка́є, Він на відміну від мене щось пам'ятає і знає. В пилу́ знайду медіа́тор, посміхнуся повільно. Згадаю як був від жахіть тоді вільним. І побігли рядки по судинам сполу́к, Це моє павутиння і я в ньому - павук!
2020-05-27 22:35:24
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
80
2
3242
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
1965