Павук

Вячеслав Коголь

На підвіко́нні сиро́му, десь між сенпо́лій, ало́є Шмат мішкува́того све́тру переріжу надво́є. Старий годинник в поло́ні все мовчить і ляка́є, Він на відміну від мене щось пам'ятає і знає. В пилу́ знайду медіа́тор, посміхнуся повільно. Згадаю як був від жахіть тоді вільним. І побігли рядки по судинам сполу́к, Це моє павутиння і я в ньому - павук!

2020-05-27 22:35:24

Інші вірші поета

Світ після мене "Чи моя ти, впала зірочко?" Смарагдовий Потяг Душа Мегаполісу

Інші поети

Gab Eniram

@Gab_Eniram

Tania Maliuha

@maliuha

David Laurent

@ledavdebvs

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13273

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2778