Чорне та біле
Марія Відьма Дергача
Новенькі фамільяри не щадять свого життя. Смерть за насолоду. Така ціна. Із роду в рід цей хрест, Передавали. Я приводила-вони вбивали. Така ціна. Тепер, коли смерть довкола. Вільна нарешті я. Мої сумління й страх канули у небуття. Така ціна. Я НЕ замикаю двері Просто все спалю до тла. І піду до Некроманта, За ним і сила, Також влада. А я слуга, Така ціна.
2021-09-02 08:45:08
4
0
Інші вірші поета
Туманні вулички Мертвий заговорив Некромант Барабан
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1415
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1909