Безнадійний романтик
Я той самий безнадійний романтик, що постійно хоче добра. Я той самий безнадійний романтик, якому постійно потрібна увага. Я той самий безнадійний романтик, який втріскався по самі вуха. Я не вмію римувати, але вмію писати. Я не вмію подати свою думку, але хочу показати свої почуття. Я не вмію мовчати, але деколи варто. Навіть зараз пишу ці рядки і картаю себе, що пишу. Навіть зараз пишу ці рядки і думаю "чому?". Навіть зараз пишу ці рядки і вважаю, що ніколи їх сама не скажу. Я просто хочу знати, що тобі це потрібно. Я просто хочу знати, що тебе тішить моє "привіт". Я просто хочу знати, що в твоїй голові. Ти скажеш "дурня" і лиш посмієшся. Ти скажеш "занесло" і я лиш кивну. Ти скажеш "не бійся", а я промовчу.
2023-03-06 07:01:20
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
👏🔥 (Цей вірш трохи нагадує мене) Ці рядки мене причарувати 😍
Відповісти
2023-03-06 08:03:45
Подобається
Ярина Залужна
@Сандра Мей думаю цей вірш багато кому нагадає самого себе. Дуже приємно ❤️❤️❤️
Відповісти
2023-03-06 08:04:46
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5866
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2304