Безнадійний романтик
Ярина Залужна
Я той самий безнадійний романтик, що постійно хоче добра. Я той самий безнадійний романтик, якому постійно потрібна увага. Я той самий безнадійний романтик, який втріскався по самі вуха. Я не вмію римувати, але вмію писати. Я не вмію подати свою думку, але хочу показати свої почуття. Я не вмію мовчати, але деколи варто. Навіть зараз пишу ці рядки і картаю себе, що пишу. Навіть зараз пишу ці рядки і думаю "чому?". Навіть зараз пишу ці рядки і вважаю, що ніколи їх сама не скажу. Я просто хочу знати, що тобі це потрібно. Я просто хочу знати, що тебе тішить моє "привіт". Я просто хочу знати, що в твоїй голові. Ти скажеш "дурня" і лиш посмієшся. Ти скажеш "занесло" і я лиш кивну. Ти скажеш "не бійся", а я промовчу.
2023-03-06 07:01:20
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
👏🔥 (Цей вірш трохи нагадує мене) Ці рядки мене причарувати 😍
Відповісти
2023-03-06 08:03:45
Подобається
Ярина Залужна
@Сандра Мей думаю цей вірш багато кому нагадає самого себе. Дуже приємно ❤️❤️❤️
Відповісти
2023-03-06 08:04:46
1
Інші вірші поета
Сила в кожному Я втомилася Рятівний круг Ти лежиш горілиць...
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1072
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1758