Навіть якщо
Ярина Залужна
Нехай це не любов і не безмежне кохання, Мені з тобою в кайф гратися у наше щастя. Адже не існує меж, заборон і покарання, Коли двоє за руку проходять страждання. Нехай це ілюзія, казка чи блеф, Я карбую у пам'яті кожен момент, Коли твої руки мене обіймають, А твої очі від захвату сяють. Навіть якщо у кінці буде "game over" Замість такого чарівного "happy end". Зараз я з тобою не відчуваю втоми, Коли ми гуляєм поміж планет. Навіть якщо колись ми станем чужими, Зараз ми можемо бути щасливі. Якщо настане момент, коли розійдуться стежини, Я назавжди запам'ятаю нас такими.
2023-04-17 07:50:52
4
0
Інші вірші поета
Ти лежиш горілиць... Безнадійний романтик Осінні меланхолії Душа
Інші поети
J 131
@Ju131
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13043
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12075