Уроки життя
Ярина Залужна
Я кожен раз віддаю всю себе без останку І кожен раз я піднімаю свою планку. Від доброти і ніжності, До любові, чесності й гідності. Я кожен раз отримую науку, Про тих, хто не подасть у біді руку. Хто зробить все, щоб ти втонув, А хто ще жоден раз не обманув. Я кожен раз стаю сильніше, А коло друзів все рідше й рідше. Хтось заслабкий, хтось — надто сильний, Та поруч ті, що завжди вірні. Я кожен раз молюся Богу, Щоб дав ті сили на життя дорогу. І кожен раз я йому вдячна За те, що сила моя неосяжна.
2023-07-30 14:59:57
7
0
Інші вірші поета
Тепло твого тіла... Прірва Вінець гордості Нескінченний пазл
Інші поети
B I
@boredintrovert
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2376
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1043