18
Мені вже майже вісімнадцять, Але я ще зовсім дитина. Мені зірки усе простять І я допиваю цей бокал вина. Дома чекає розсерджена мати, Годинник показує північ. Та нам ще хочеться погуляти І пригодам крокуєм назустріч. Мені ще немає вісімнадцяти, Але я давно не дитина. Ще стільки всього треба зробити, Аби знайшлася вільна година. Реферати, конспекти і голова обертом, А ще багато хатнього клопоту. Інколи відчуваю себе роботом. Згодом шукатиму якусь роботу.
2023-03-16 18:40:20
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
як влучно написано
Відповісти
2023-03-16 20:06:41
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3381
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5399