Сила в кожному
Ярина Залужна
Ми не народжуємося сильними. Ми стаємо такими! Через проблеми, страхи й біди У ті часи коли ми були молодими. Так буває важко, а часом неможливо, Та треба пам'ятати, що для вас важливо. Пам'ятати дитячі бажання й мрії, Й заради них плекати всі надії. Будь свого щастя охоронцем, Повір, що попадеш в мішень. Після грози завжди буває сонце, А після ночі завжди приходить день. Борись за своє право й думку І не зважай на чужу критику. У них лиш заздрість в очах, Бо вони не бачать твій важкий шлях.
2023-03-09 08:36:56
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
👏 Гарно, життєво, це немов опис життєвих незгод, труднощів й заклик не здаватись попри всі негаразди.
Відповісти
2023-03-09 09:10:58
2
Марго Форевер
Хотілось би щоб це було моїм девізом.
Відповісти
2023-03-14 21:09:13
2
Ярина Залужна
@Марго Форевер а ви трішки більше повірте в свої сили і воно так станеться ;)
Відповісти
2023-03-14 21:09:58
1
Інші вірші поета
Навіть якщо Душа Стогін серця Тепло твого тіла...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4313
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3193