Сила в кожному

Ярина Залужна

Ми не народжуємося сильними. Ми стаємо такими! Через проблеми, страхи й біди У ті часи коли ми були молодими. Так буває важко, а часом неможливо, Та треба пам'ятати, що для вас важливо. Пам'ятати дитячі бажання й мрії, Й заради них плекати всі надії. Будь свого щастя охоронцем, Повір, що попадеш в мішень. Після грози завжди буває сонце, А після ночі завжди приходить день. Борись за своє право й думку І не зважай на чужу критику. У них лиш заздрість в очах, Бо вони не бачать твій важкий шлях.

2023-03-09 08:36:56

2

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Сандра Мей

👏 Гарно, життєво, це немов опис життєвих незгод, труднощів й заклик не здаватись попри всі негаразди.

Відповісти

2023-03-09 09:10:58

2

Марго Форевер

Хотілось би щоб це було моїм девізом.

Відповісти

2023-03-14 21:09:13

2

Ярина Залужна

@Марго Форевер а ви трішки більше повірте в свої сили і воно так станеться ;)

Відповісти

2023-03-14 21:09:58

1

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3169

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12503