Сила в кожному
Ярина Залужна
Ми не народжуємося сильними. Ми стаємо такими! Через проблеми, страхи й біди У ті часи коли ми були молодими. Так буває важко, а часом неможливо, Та треба пам'ятати, що для вас важливо. Пам'ятати дитячі бажання й мрії, Й заради них плекати всі надії. Будь свого щастя охоронцем, Повір, що попадеш в мішень. Після грози завжди буває сонце, А після ночі завжди приходить день. Борись за своє право й думку І не зважай на чужу критику. У них лиш заздрість в очах, Бо вони не бачать твій важкий шлях.
2023-03-09 08:36:56
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
👏 Гарно, життєво, це немов опис життєвих незгод, труднощів й заклик не здаватись попри всі негаразди.
Відповісти
2023-03-09 09:10:58
2
Марго Форевер
Хотілось би щоб це було моїм девізом.
Відповісти
2023-03-14 21:09:13
2
Ярина Залужна
@Марго Форевер а ви трішки більше повірте в свої сили і воно так станеться ;)
Відповісти
2023-03-14 21:09:58
1
Інші вірші поета
Нескінченний пазл Любов — це завжди двоє Тепло твого тіла... Наше шаленство
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Raven_Hair
@Raven_Hair
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4268
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5066