Сила в кожному
Ярина Залужна
Ми не народжуємося сильними. Ми стаємо такими! Через проблеми, страхи й біди У ті часи коли ми були молодими. Так буває важко, а часом неможливо, Та треба пам'ятати, що для вас важливо. Пам'ятати дитячі бажання й мрії, Й заради них плекати всі надії. Будь свого щастя охоронцем, Повір, що попадеш в мішень. Після грози завжди буває сонце, А після ночі завжди приходить день. Борись за своє право й думку І не зважай на чужу критику. У них лиш заздрість в очах, Бо вони не бачать твій важкий шлях.
2023-03-09 08:36:56
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
👏 Гарно, життєво, це немов опис життєвих незгод, труднощів й заклик не здаватись попри всі негаразди.
Відповісти
2023-03-09 09:10:58
2
Марго Форевер
Хотілось би щоб це було моїм девізом.
Відповісти
2023-03-14 21:09:13
2
Ярина Залужна
@Марго Форевер а ви трішки більше повірте в свої сили і воно так станеться ;)
Відповісти
2023-03-14 21:09:58
1
Інші вірші поета
Рятівний круг Любов — це завжди двоє Душа Прогулянка містом
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1526
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1010