Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Лише тут. Лише зараз. Лише з тобою Кохання... Воно завжди різне. Приходить невчасно. Ніколи не знаєш, звідки очікувати. Так легко сплут...
  • І тільки вітер поряд... Кожен день - це нове випробування і ти маєш прийняти його гідно... Яким би важким воно не було, ти з...
  • Три секунди до... Історія, яка залишить хвилююче відчуття. Усім відомий момент коли втрачаєш сенс життя, коли люди які...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
" Ніч в закоханих коротка "
Зорі ніч йому освітять Місяць скромно вигляда Біля річки на місточку Хлопець дівчину чекав Квіти літні - кольорові Він для неї назбирав Щоб побачити усмішку - Щастя у її очах . Ніч в закоханих коротка - Місяць каже - вже пора У долині , аж до ранку Він дівчину провожав . Біля річки на пісочку Будуть танці для усіх Грає музика усюди Він на танець запросив - Дівчину , що в серці носить Вже не день і не один Закружля її під небом Під мелодію чудну Літній вітер у волоссі - Ми щасливі мов в раю . Цвіркуни пісні співають - Вже додому провожа Ніч в закоханих коротка - Сходить ранішня роса Сонечко невдовзі зійде Місяць каже - вже пора Біля хати , аж до ранку Хлопець з нею говорив Ніжно - ніжно обіймав би Та вже час йому іти .
2
0
41
Дівчина-Мова
Колись дуже давно, Коли люд знав лише тільки жести, Народилось воно - Диво з див, що нам зміг світ принести. Народилася та, Котру мовою всі називали І не схожа вона На усіх, з ким життя проживала. Вона мала талант, В слово звуки швиденько складала, Всім у світі речам Вона назви так вдало давала І жила в самоті, Бо її чомусь всі уникали, Навіть рідні батьки Кепкували, хвалили замало. Було сумно тоді, Але дівчина справу робила І на жести лише Говорила словами красиво. Ішов час і зросла Дівчинонька, а мова із нею, Розквітала вона, Бо була тепер мовою тею. Зажили всі слова Навіть в реченнях, навіть піснями. Так раділа душа, Бо усі говорили словами. І дорослі також, Через сумнів, зневіру і спрагу, Приєднались до всіх. Тепер люд спілкувався віршами. Саме так почалось, Саме так народилася мова. Своя в кожних устах Задзвеніла, мов пісня ранкова. Нею плакали всі, Нею вперше в коханні зізнались, Нею в темні часи За свободу народи здіймались. Нею мати дитя Колисковою ніжно вкривала, Нею правда свята Крізь століття безстрашно лунала. І хоч час проминав, І мінялися долі та люди, Мову кожен, хто мав, Ніс у серці крізь бурі усюди. Бо допоки живе Хоч одне незабутнєє слово, Доти світ не згаса, Доти вічно співатиме мова. Зережімо її — не зі страху, не через закони. Бо втрачаючи мову, втрачаємо власні долоні, Що тримали колись нашу пам'ять, коріння і крила. Адже мова... вона нас людьми на землі народила.
1
0
53
Коли творчість не має меж
Коли творчість не має меж, Не існує високих веж. Всі приховані цілі і мрії Здійсняються в різних подіях. Бо натхнення не знає стін, Не кориться законам змін. Воно крила душі розправляє І до світла її підіймає. Там, де серце говорить без слів, Народжується щирий спів. І з маленької світлої миті Можуть Всесвіти бути відкриті. Не бійся творити й світити, Крізь негоду вперед летіти. Адже той, хто душею палає, Навіть зорі вночі вмикає.
2
0
82
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103