Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Історія мого кохання Любов, яка зародилась з першого слова, змогла жити навіть після незрозумілих суперечок
  • Демони та інші цікаві створіння Історія звичайної дівчинки з незвичайними можливостями. Вона бачить те, що іншим невидиме. Мислить і...
  • Янгол пiд дощем Как трудно встретить своего человека в этом бурном мире, как непросто понять друг друга и как легко...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Рапорт у відпустку
Дорога втомилась під кроком важким, І небо над нами стає мовчазним. Я бачив багато, я чув через край, Тепер мені, прошу, хоч спокій віддай. Лишилися шрами, запеклись слова, Бо вдома чекає родина моя. Там сонце сідає за старий паркан, І тихо зникає вечірній туман. Відпусти додому, де дихають стіни, Де я не солдат, а просто людина. Підпиши цей папір, відпусти на вокзал Набратися сили, щоб просто поспав. Відпусти додому, до рідних облич, Крізь далеку дорогу і темну ніч, Щоб серце згадало забуте тепло, І все, що боліло, нарешті пройшло. ​ Я вивчив напам'ять всі цифри та звіти, Та хочеться просто той ранок зустріти. Втомилися очі від кнопок і справ, Я б вдома на ґанку хоч день простояв. Забуду дедлайни, лишу монітори, Там інший у серця тепер монітор. Там кава у горнятку пахне інакше, Там бути собою — і легше, і важче. Відпусти додому, де дихають стіни, Де я не солдат, а просто людина. Підпиши цей папір, відпусти на вокзал Набратися сили, щоб просто поспав. Відпусти додому, до рідних облич, Крізь далеку дорогу і темну ніч, Щоб серце згадало забуте тепло, І все, що боліло, нарешті пройшло.
1
0
31
Наші погляди раптом зустрілись...
Наші погляди раптом зустрілись Лиш на мить... Наче вічність минає. Завмираю. Тремчу. Розумію, Що назад уже шляху немає. Ми навпроти. Собі зізнаюся: Як же сильно його я жадаю. Хоч довкруг звуки міста, і люди Поспішають, ми ніби в стоп-кадрі. Робить крок. Моє тіло в напрузі, Бо що далі - мені невідомо. Задивляюся на його губи. Стає холодно гаряче й млосно, Бо в очах його - дике бажання, Неприховані іскри спокуси. Я милуюся ним і вагаюсь: Піти геть чи усе ж ризикнути? Він вже поруч. Високий, галантний. Оксамитовий голос хвилює Почуття мої. Пізно тікати, Тож беру його радо за руку.
0
0
19
перетнути межу, та чию?
на першому побаченні я не цілуюсь, а ти узяв й мене поцілував. стояв, всміхався, а я тонула в незрозумілих почуттях. такий невинний був твій погляд та розпалив в мені він нові відчуття. ти межу перетнув і геть іншим в уяві моїй повстав. я захотіла ще але злякалась. і з часом зʼясувалось було усе це не дарма, та ти заліз у моє серце й так нахабно його розірвав.
0
0
69
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Я болею...
Новини, Різне, Особисте
5
2
32
Цікаве, Різне, Цитати
9
119
Реформа страницы
Новини
2
32