Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Отец моего лучшего друга... ЯОЙ |18+|  Мы с Мишей были друзьями ещё с ясель, да и жили по-соседству. Моя семья всегда была в разъездах: чт...
  • Quickly. wear. the. Face. of. Devil Wattpad ကZawgyi ver ကို ယူတင်ထားခြင်းဖြစ်ပါတယ်။ မူရင်းဘာသာပြန်သူဖျက်စေခြင်လျှင် ချက်ချင်းပြန်ဖျက်ပေး...
  • The Backup Plan Jessica Bradford had everything planned out for her senior year and the most important part of her p...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Чорний пластир
Зазвичай, вони можуть вдарити, Чи вбити, вбитих — не жалісно. Та любові, нашого прагнення, Як у штормі, здається мрією. Припиняй, плакали вже за нас. На пів кроку впали? — Тож, тепер вставай! Йди собі у темряві, серед них, байдужих, Так вони з тобою, улюблений, квітучий! Засинай, нехай по стінам холодом, Я тебе зігрію тілом, ніжним голосом. Звісно не залишу, тріском на краю ліжка, Треба закурити, треба відкрити вікна. Не згасай, іноді буде боляче, Мій кришталь, вкритий в обіймах сонячних. Як скрипаль, тисне на нитки розпачі, Ми — як тіні, граємось у тлі з безоднею. Не чекай, якщо у грудях діри наскрізь, Я тебе врятую, наклею чорний пластир, І від скаженої ліри, знайду тих лікарі́в, Дочекайся миру і трошки світлих днів. Ти впізна́єш голос із застиглого завтра, Де твоя самота — лише згаслая ватра. То твій сміх? Це ми вижили, вір мені, чуєш? Ми літаємо там, де ти тільки кочуєш. Тихше, дихай... Я знаю, як стиснуло горло, Як усе, що ти любив, наче порохом стерло. Наче лист, повернув крізь роки та дотягся, Я — це ти, той що витримав і не зламався. ​Не зважай, якщо світ розсипається вщент, Я тримаю тебе в цей критичний момент. І від чорної ночі, де кожна секунда — кат, Принесу тобі звістку: немає шляху назад. ​Не дивуйсь, я пишу із завтрашнього, Там, де страх твій став просто тишею. Всі надії, нашого прагнення, Стали світлом, а не мрією. Не сумуй, витерли сльози ми. Ти зміг піднятись? — Тож, встань і іди! Я дивлюсь на тебе, мій рідний, улюблений, Я — це ти, нарешті врятований!
0
0
5
Мой Март
Март мой на вечность ушёл в пряже снов. И я как звездочёт не счёл холодных звёзд. Разбиваю кладбищенский снег, под треск кривых зеркал. Голый толчусь после, в одеяле, так устал. Тяжёлый день как день синего февраля. Руками душу вчерашние дни: Они без тебя. Печаль о разбитой любви, Отобрала время совсем зря, Хочу воскресить дни с тобой. Но той любви не возвратить назад. Ангел верный чёрный пал, И я рыдал, Как Азазель смеялся. Прости меня за тоску, Звучит колыбельная матерей, Не вернуть ни дня, где протрачены, зря Ведь не на тебя. Так жалею, что дни протрачены были не тебе. Нет кого винить. И слёзы - вечный яд.
1
0
46
Наші погляди раптом зустрілись...
Наші погляди раптом зустрілись Лиш на мить... Наче вічність минає. Завмираю. Тремчу. Розумію, Що назад уже шляху немає. Ми навпроти. Собі зізнаюся: Як же сильно його я жадаю. Хоч довкруг звуки міста, і люди Поспішають, ми ніби в стоп-кадрі. Робить крок. Моє тіло в напрузі, Бо що далі - мені невідомо. Задивляюся на його губи. Стає холодно гаряче й млосно, Бо в очах його - дике бажання, Неприховані іскри спокуси. Я милуюся ним і вагаюсь: Піти геть чи усе ж ризикнути? Він вже поруч. Високий, галантний. Оксамитовий голос хвилює Почуття мої. Пізно тікати, Тож беру його радо за руку.
0
0
33
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Я болею...
Новини, Різне, Особисте
5
2
32
Цікаве, Різне, Цитати
9
119
Реформа страницы
Новини
2
32