Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • حاقد عاشق|| The Love Odessy كانت السماء قد غربت وأضواء المُلحق الذي يخصّها مُفعّلة. تبسّمت حينما لمحت ظهره في الداخل، فتحت البا...
  • Особлива. Мій 14-тий день народження Ось і настав цей день! Ви навіть не уявляєте, як я чекала його! Ще місяць тому батьки спитали в мене...
  • Анна. Тисяча вісімсот двадцять сім днів пекла Пересічна дванадцятирічна школярка, пересічний білий міні-вен, хто б міг подумати що Анну спіткає мн...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Королева драми
Не називайте драмою мій шлях — Він просто серцем прожитий до краю. Не нашвидку живу я, наче птах, А кожен день яскраво проживаю. І королева драми - це не роль! Це мій талант, це карма, нагорода. Я з нот і сліз складаю свій пароль, Що відкриває людям шлях до Бога. Мій кожен вірш — мов сповідь без прикрас, А кожна пісня — це не звук, а крила. Я проживаю драми повсякчас, Інакше я б ніколи не творила. Я не боюся темряви куліс, Бо саме там народжується світло. Де хтось побачить тільки море сліз — Знайду знов риму, серце щоб зігріла. І хай говорять: "Знов занадто все..." Не всім збагнути цей вогонь в мені, Я посміхнусь у відповідь, адже Не всім далось - літати на землі. Я — Королева не чиїхсь сердець, А тих емоцій, що живуть без маски. Бо хто не вмів страждати, як боєць, Той не напише і рядка про щастя. Нехай життя зміняє декорації, А я себе ніколи не зміню. Допоки є в віршах моїх ця грація, Своєї пісні я не зупиню.
1
0
94
Коли творчість не має меж
Коли творчість не має меж, Не існує високих веж. Всі приховані цілі і мрії Здійсняються в різних подіях. Бо натхнення не знає стін, Не кориться законам змін. Воно крила душі розправляє І до світла її підіймає. Там, де серце говорить без слів, Народжується щирий спів. І з маленької світлої миті Можуть Всесвіти бути відкриті. Не бійся творити й світити, Крізь негоду вперед летіти. Адже той, хто душею палає, Навіть зорі вночі вмикає.
2
0
89
хочу своболи
сусіднє вікно, згасло світло у спальні змучена лежу, тону в червоній ванні над головою сирі стіни тихо шепочуть а мухи невпинно руки підло лоскочуть з дому додому так кожен день на повторі голова даремно ковтає язик у промові там зовтався лиш вітер, ні краплі думок боляче нестерпно з очей не піде струмок холод обгризає шкіру як дикий пес який придурок ці зміни в моє життя внес я так хочу свободи, я так хочу на волю я не хочу залишатись в оковах нестерпного болю шум у очах, я давно вже звик гіркий смак на губах чогось ше не зник твої голосові у вухах в мене на повторі боюсь втратити тебе у власній неволі ти казав шо це минуле і вже не вернеться хочеться вірити та вже серце не б'ється на столі шматки паперу записані літом не згадаю що було під вишневим цвітом певно ми були раді що ще не померли встигли зустрітись хоч душі роздерли це літо проведемо найкраще востаннє ти не знаєш як мій світ невпинно згорає
0
0
53
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103