Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Лише тут. Лише зараз. Лише з тобою Кохання... Воно завжди різне. Приходить невчасно. Ніколи не знаєш, звідки очікувати. Так легко сплут...
  • Квініум. Частина I Що робити, коли твоє життя міняється на сто вісімдесят градусів? В твій дім вриваються невідомі люди...
  • З дівок у леді Коли я їхала в інше місто на навчання в один з найпрестижніших мистецьких університетів, мені озвучи...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
...
Занимательные басни с ужасающим сном, Горе от ума.. Грибоедов писал, " А судьи кто?"... Чистоту не ценят..по чистым углам, А в дождь берегут от грязных лап. И так хотелось жить, как в сказках. Без лишних испытаний и просто, Не за что. Как Незнайка в сероват мире определенных ролей под одуванчиком туч. Жаль, так не произошло. Когда живёшь в другом. Не всем дано получать именно то. И на звуках печальна тоска. Как слепой белый потолок. Над головой просчитан сотый раз. Тебе известный, там рассказ.
0
0
37
змерзлі руки
почуття знов назло налинають чому так боляче? старі вже ж згорають більше не памятаю твоїх теплих слів як не перевертай, все одно що плів як так сталось все рівно не пойму пізно я побачив твою тм'яну сторону скінчилось вже усе, трошки відпочили та не довго, знов думки підлі оточили сніг кличе погуляти під дощем а я не маю парасолі хоч ти не чекаєш мене все одно не втичеш від болі як тільки дойду я додому поховаю тебе у снігах і ти не знайдеш мене більше у своїх замерзших руках
1
0
29
Наші погляди раптом зустрілись...
Наші погляди раптом зустрілись Лиш на мить... Наче вічність минає. Завмираю. Тремчу. Розумію, Що назад уже шляху немає. Ми навпроти. Собі зізнаюся: Як же сильно його я жадаю. Хоч довкруг звуки міста, і люди Поспішають, ми ніби в стоп-кадрі. Робить крок. Моє тіло в напрузі, Бо що далі - мені невідомо. Задивляюся на його губи. Стає холодно гаряче й млосно, Бо в очах його - дике бажання, Неприховані іскри спокуси. Я милуюся ним і вагаюсь: Піти геть чи усе ж ризикнути? Він вже поруч. Високий, галантний. Оксамитовий голос хвилює Почуття мої. Пізно тікати, Тож беру його радо за руку.
0
0
44
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Я болею...
Новини, Різне, Особисте
5
2
32
Цікаве, Різне, Цитати
9
119
Реформа страницы
Новини
2
32