Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Twins „Erkölcstelenül élünk. Minden nap az ő csókja után sóvárgok, miközben a nővérével bújok össze esténk...
  • Меломан: Месник з Пекла Олександр Чудновський виходить на свободу. Молодий та сповненний життям хлопець, вирішує розпочати в...
  • Quickly. wear. the. Face. of. Devil Wattpad ကZawgyi ver ကို ယူတင်ထားခြင်းဖြစ်ပါတယ်။ မူရင်းဘာသာပြန်သူဖျက်စေခြင်လျှင် ချက်ချင်းပြန်ဖျက်ပေး...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Грандіозне
Перед тим, як з тобою станеться щось грандіозне, Руйнуватись почне навколо усе-усе. Не сприймай ці події так болісно і серйозно, Не лякайся. Це доля успіх тобі несе. Зайве все відлетить, мов листя в осінньому вітрі, Все чуже відійде, не лишивши по собі слід. Ти побачиш: крізь темряву сходять світанки привітні, І народиться там, вже новий, окрилений світ.
1
0
70
Дівчина-Мова
Колись дуже давно, Коли люд знав лише тільки жести, Народилось воно - Диво з див, що нам зміг світ принести. Народилася та, Котру мовою всі називали І не схожа вона На усіх, з ким життя проживала. Вона мала талант, В слово звуки швиденько складала, Всім у світі речам Вона назви так вдало давала І жила в самоті, Бо її чомусь всі уникали, Навіть рідні батьки Кепкували, хвалили замало. Було сумно тоді, Але дівчина справу робила І на жести лише Говорила словами красиво. Ішов час і зросла Дівчинонька, а мова із нею, Розквітала вона, Бо була тепер мовою тею. Зажили всі слова Навіть в реченнях, навіть піснями. Так раділа душа, Бо усі говорили словами. І дорослі також, Через сумнів, зневіру і спрагу, Приєднались до всіх. Тепер люд спілкувався віршами. Саме так почалось, Саме так народилася мова. Своя в кожних устах Задзвеніла, мов пісня ранкова. Нею плакали всі, Нею вперше в коханні зізнались, Нею в темні часи За свободу народи здіймались. Нею мати дитя Колисковою ніжно вкривала, Нею правда свята Крізь століття безстрашно лунала. І хоч час проминав, І мінялися долі та люди, Мову кожен, хто мав, Ніс у серці крізь бурі усюди. Бо допоки живе Хоч одне незабутнєє слово, Доти світ не згаса, Доти вічно співатиме мова. Зережімо її — не зі страху, не через закони. Бо втрачаючи мову, втрачаємо власні долоні, Що тримали колись нашу пам'ять, коріння і крила. Адже мова... вона нас людьми на землі народила.
1
0
53
Запам'ятайтай одну важливу річ
Запам'ятай одну важливу річ: Коли я перестану ображатись, Коли піднімусь з ложа й піду в ніч, То іній буде місяцем сміятись, І вітром буде реготати піч... Я більш не буду пам'яттю тинятись І бігать в спогадах тобі навстріч, Не буду в словесах палких змагатись, Не стану полумям жарким в сто свіч. Я більш не зможу тим дівчам зостатись, Ласкавим, ніжним, милим, як щоніч, Натомість — лиш порожнім глеком статись... Тоді вже не шукай тих ясних віч — Давно змарніли, згасли, кинь старатись... Тепер там темна і холодна ніч...
1
0
14
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103