Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Руда Принцеса Дівчинка Соня сором'злива, але дуже життєрадісна та талановита. 10 клас і від Соні не має сліду, це...
    Dana.
  • За кермом Вел Дамер на прізвисько Механік має кримінальне минуле, яке не бажає його відпускати. Складні життєв...
    Скітер
  • Quickly. wear. the. Face. of. Devil Wattpad ကZawgyi ver ကို ယူတင်ထားခြင်းဖြစ်ပါတယ်။ မူရင်းဘာသာပြန်သူဖျက်စေခြင်လျှင် ချက်ချင်းပြန်ဖျက်ပေး...
    Otaku Otaku
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
не від тебе
bandagemaniac
у тиші безцільних парт рахували як сплине март у рухах палав сором як же голосно плив ворон у відповідь на морок написав листів зі сорок тобі цього не досить про ласку тіло просить та не від тебе не від тебе не сховаюсь сам від себе не від тебе не від тебе тільки не берись за мене прогнилі замки розірви від гріха подалі відійди не від тебе не від тебе прошу забудь про мене 11.5.2026
0
0
61
чужі закони
bandagemaniac
сидим на холоді, навколо клопоти це наш вибір які ми оберемо сторони не йду за вітром, і навіть цим літом сквозняк блукає мовчки моїм світом та мені не страшно, хоча це лячно коли стіни без жалю тиснуть мрачно чому взагалі тобі потрібно битись хоч би люди стали менше злитись цінуй своїх рідних, знаю! ти ще памятаєш рідну браму? якого біса ти ще не вдома? спробуй доберись туди без лома ти чужий нам тут чи там а де я не похуй вам? тільки доливаєте у вогонь і в мене все більше безсонь та яке тобі діло відвали! даже не знаєш як мене звати так, власні гріхи мене не вразять тож не суй голову куди не влазить! свято ховається, вітер ламається ліс від заздрістних шумів тихо хитається в товпі не звично живо, хоч граю криво слова розгулують по вулиці правдиво здіймається крик, бо знов хтось зник моє серце не чіпляє я до такого звик! винищувати інщий народ таке може придумати тіки урод знаю що ми типу всі незламні та ніхто не згадує порухи безжальні і як щоночі сон покидає як тіки наступний знайомий вмирає я знову у школі на коридорі не знайду собі місця, отакої! нікоми з них ця біль не знайома хоча це не дивно— вони удома тільки не руш моїх стін ламких ти не знаєш життя по законам чужих!
0
0
63
Дівчина-Мова
Ашаннiя
Колись дуже давно, Коли люд знав лише тільки жести, Народилось воно - Диво з див, що нам зміг світ принести. Народилася та, Котру мовою всі називали І не схожа вона На усіх, з ким життя проживала. Вона мала талант, В слово звуки швиденько складала, Всім у світі речам Вона назви так вдало давала І жила в самоті, Бо її чомусь всі уникали, Навіть рідні батьки Кепкували, хвалили замало. Було сумно тоді, Але дівчина справу робила І на жести лише Говорила словами красиво. Ішов час і зросла Дівчинонька, а мова із нею, Розквітала вона, Бо була тепер мовою тею. Зажили всі слова Навіть в реченнях, навіть піснями. Так раділа душа, Бо усі говорили словами. І дорослі також, Через сумнів, зневіру і спрагу, Приєднались до всіх. Тепер люд спілкувався віршами. Саме так почалось, Саме так народилася мова. Своя в кожних устах Задзвеніла, мов пісня ранкова. Нею плакали всі, Нею вперше в коханні зізнались, Нею в темні часи За свободу народи здіймались. Нею мати дитя Колисковою ніжно вкривала, Нею правда свята Крізь століття безстрашно лунала. І хоч час проминав, І мінялися долі та люди, Мову кожен, хто мав, Ніс у серці крізь бурі усюди. Бо допоки живе Хоч одне незабутнєє слово, Доти світ не згаса, Доти вічно співатиме мова. Зережімо її — не зі страху, не через закони. Бо втрачаючи мову, втрачаємо власні долоні, Що тримали колись нашу пам'ять, коріння і крила. Адже мова... вона нас людьми на землі народила.
1
0
18
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Риша 2021-03-06 01:17:02
С добрым утром
Думки вголос
Когда заря потушит ночные фонари И шум машин разбудит город спящий Я тихо попрошу: «Сейчас не уходи! Отложим все дела под ключ и в ящик.» Нам два часа даёт заря на счастье, А после, поглотит нас в бытие. Мы растворимся в неге и объятьях, Забив на то, что не одни мы на земле.
8
175
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:21:06
Почему?
Думки вголос, Питання
Я столько раз хотела умиреть.... Просто взять и не проснутся, Улыбаясь окружающим вокруг... Я ревера в душе как ребёнок. Мне хотелось кричать из всех сил Но боялась что кто-то услышит И от этих безумных речей Не заметив того что ломаюсь Я смотрю на фотки свои Где я вроде от сердца улыбаюсь И потом понемала что улыбка у меня фальшивая, по этому хочу я вас спросить скажите что сомной не так???
4
1
104
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:25:56
Думки вголос, Питання
Мне кажется все скем я сближаюсь сдрадают из за меня... Я приехала в Москву но сейчас желею, не могу написать почему, боюсь не знаю чего, я чесно стараюсь быть позитивной и улыбчевой, нравится окружающим... В итоги желаю смерти, прощу кто знает ответ что это со мной???
1
103
Surgebook - соціальна мережа для
читачів та письменників.
Інформація Правила сайту Політика конфіденційності Угода користувача Публічна угода оферти
Мобільний додаток
Оплата Оплата картками Visa і Mastercard
забезпечується сервісом онлайн-
платежів Portmone.com. Безпека
оплати підтверджена міжнародним
аудитом PCI DSS.

Служба підтримки: тел.
+380(44)2000902,
support@portmone.com
Авторські права на твори належать авторам та охороняються законом.
Будь-яке використання творів можливе лише за згодою його автора.

Сайт може містити матеріали, які не призначені для перегляду особами, які не досягли 18 років!
© 2020 Surgebook. All rights reserved.