Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Bachata - Park Jimin fanfiction " - Te meg hogy nézel már ki? - kezdtem a szokásos kötözködést, megállva Bianca előtt - Megnyerted a...
  • Отец моего лучшего друга... ЯОЙ |18+|  Мы с Мишей были друзьями ещё с ясель, да и жили по-соседству. Моя семья всегда была в разъездах: чт...
  • حاقد عاشق|| The Love Odessy كانت السماء قد غربت وأضواء المُلحق الذي يخصّها مُفعّلة. تبسّمت حينما لمحت ظهره في الداخل، فتحت البا...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Плинність
Прокидаються дні в смутному подвір'ї, Прокрадається осінь тобі вже під сніг.. Де печалі — там життя втрачається й приходить знову, Смерті звук під нічним покровом, Життя не розпускається саме по собі, Його розпускає людина, Мов квітки бутон навесні
0
0
132
ностальгія
я не хочу жити в бігах також не хочу як на ножах мені б трохи миру і тепла і зацвіте моя весна но бурі надто гучні в степах вони осідають на моїх плечах якщо й думав шо це мине жаль, но воно все більше гниє я ще помню був в мене друг щоліта разом, сміх лунав навкруг та дорога вмить закрилась мені лишила його самого десь у дворі хоч час крізь пальці стікав все ще хочу щоб він знав я про тебе не забуваю братішка попри те шо між нами інтрижка я скоро вернусь додому і ми разом, погуляєм по рідному району ти просто трохи зачекай, не втрачяй надію колись можливо я ще в щастя повірю 28.5.2026
0
0
5
чужі закони
сидим на холоді, навколо клопоти це наш вибір які ми оберемо сторони не йду за вітром, і навіть цим літом сквозняк блукає мовчки моїм світом та мені не страшно, хоча це лячно коли стіни без жалю тиснуть мрачно чому взагалі тобі потрібно битись хоч би люди стали менше злитись цінуй своїх рідних, знаю! ти ще памятаєш рідну браму? якого біса ти ще не вдома? спробуй доберись туди без лома ти чужий нам тут чи там а де я не похуй вам? тільки доливаєте у вогонь і в мене все більше безсонь та яке тобі діло відвали! даже не знаєш як мене звати так, власні гріхи мене не вразять тож не суй голову куди не влазить! свято ховається, вітер ламається ліс від заздрістних шумів тихо хитається в товпі не звично живо, хоч граю криво слова розгулують по вулиці правдиво здіймається крик, бо знов хтось зник моє серце не чіпляє я до такого звик! винищувати інщий народ таке може придумати тіки урод знаю що ми типу всі незламні та ніхто не згадує порухи безжальні і як щоночі сон покидає як тіки наступний знайомий вмирає я знову у школі на коридорі не знайду собі місця, отакої! нікоми з них ця біль не знайома хоча це не дивно— вони удома тільки не руш моїх стін ламких ти не знаєш життя по законам чужих!
0
0
5
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62