Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Кохання із запахом кави Ми не взлюбили один одного з першого погляду. Він той, через кого моє життя пішло на дно, і той, хто...
    K L I F S
  • Три секунди до... Історія, яка залишить хвилююче відчуття. Усім відомий момент коли втрачаєш сенс життя, коли люди які...
    Victoria Zhyliak
  • Twins „Erkölcstelenül élünk. Minden nap az ő csókja után sóvárgok, miközben a nővérével bújok össze esténk...
    Taeter Pompi
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
чужі закони
bandagemaniac
сидим на холоді, навколо клопоти це наш вибір які ми оберемо сторони не йду за вітром, і навіть цим літом сквозняк блукає мовчки моїм світом та мені не страшно, хоча це лячно коли стіни без жалю тиснуть мрачно чому взагалі тобі потрібно битись хоч би люди стали менше злитись цінуй своїх рідних, знаю! ти ще памятаєш рідну браму? якого біса ти ще не вдома? спробуй доберись туди без лома ти чужий нам тут чи там а де я не похуй вам? тільки доливаєте у вогонь і в мене все більше безсонь та яке тобі діло відвали! даже не знаєш як мене звати так, власні гріхи мене не вразять тож не суй голову куди не влазить! свято ховається, вітер ламається ліс від заздрістних шумів тихо хитається в товпі не звично живо, хоч граю криво слова розгулують по вулиці правдиво здіймається крик, бо знов хтось зник моє серце не чіпляє я до такого звик! винищувати інщий народ таке може придумати тіки урод знаю що ми типу всі незламні та ніхто не згадує порухи безжальні і як щоночі сон покидає як тіки наступний знайомий вмирає я знову у школі на коридорі не знайду собі місця, отакої! нікоми з них ця біль не знайома хоча це не дивно— вони удома тільки не руш моїх стін ламких ти не знаєш життя по законам чужих!
0
0
57
Когда мир молчит
Полина
Километры нелепых фраз Заковали нас в сети опять. Правды жизни хотим избежать, Но при этом — не исчезать. Вверх и вниз, влево, вправо качаясь, Жизнь бежит к тебе вновь, "обнимаясь". То скрываясь за сотнями масок, То пытаясь тебя отыскать. Но когда на исходе дня.. Ты садишься в свою тишину, Я прошу — лишь взгляни на меня. Я не стану тянуть ко дну. Милый друг, я же вижу насквозь Всю ту тьму, что скрыта внутри. Если больно — не бойся молчать, Я останусь с тобой до зари. Лишь сгорая однажды дотла, Когда сердце устало болит, Начинаешь ценить до конца Тех, кто рядом, когда мир молчит.. В мире полном тревог и лести, Где вопросов не меньше жести, То, что важно сейчас и дальше- Нам любить,продолжать любить.
0
0
14
жити
bandagemaniac
не перебивай тишину вона так хотіла слова забудь про зайву глибину я знаю про що йде мова вип'ємо в тебе кави забувши про деталі не запитуй "як там справи" знаєш же, я шукаю моралі забудь про мене, забудь про ночі проплакані сльози неменучі я так хочу жити, так хочу бути не сповна розуму ці люди бігають нервовими дахами не спроможні літати з нами забудь про мене, забудь про певне я так хочу жити сам без тебе кава залишила гіркоту у горлі стало надто сухо навіть як лило всю суботу в нашому підїзді глухо я чув хтось попрощався та мене там не було коли знову закохався зрозумів що це було тупо 16.5.2026
1
0
55
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Риша 2021-03-06 01:17:02
С добрым утром
Думки вголос
Когда заря потушит ночные фонари И шум машин разбудит город спящий Я тихо попрошу: «Сейчас не уходи! Отложим все дела под ключ и в ящик.» Нам два часа даёт заря на счастье, А после, поглотит нас в бытие. Мы растворимся в неге и объятьях, Забив на то, что не одни мы на земле.
8
175
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:21:06
Почему?
Думки вголос, Питання
Я столько раз хотела умиреть.... Просто взять и не проснутся, Улыбаясь окружающим вокруг... Я ревера в душе как ребёнок. Мне хотелось кричать из всех сил Но боялась что кто-то услышит И от этих безумных речей Не заметив того что ломаюсь Я смотрю на фотки свои Где я вроде от сердца улыбаюсь И потом понемала что улыбка у меня фальшивая, по этому хочу я вас спросить скажите что сомной не так???
4
1
104
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:25:56
Думки вголос, Питання
Мне кажется все скем я сближаюсь сдрадают из за меня... Я приехала в Москву но сейчас желею, не могу написать почему, боюсь не знаю чего, я чесно стараюсь быть позитивной и улыбчевой, нравится окружающим... В итоги желаю смерти, прощу кто знает ответ что это со мной???
1
103
Surgebook - соціальна мережа для
читачів та письменників.
Інформація Правила сайту Політика конфіденційності Угода користувача Публічна угода оферти
Мобільний додаток
Оплата Оплата картками Visa і Mastercard
забезпечується сервісом онлайн-
платежів Portmone.com. Безпека
оплати підтверджена міжнародним
аудитом PCI DSS.

Служба підтримки: тел.
+380(44)2000902,
support@portmone.com
Авторські права на твори належать авторам та охороняються законом.
Будь-яке використання творів можливе лише за згодою його автора.

Сайт може містити матеріали, які не призначені для перегляду особами, які не досягли 18 років!
© 2020 Surgebook. All rights reserved.