Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Три секунди до... Історія, яка залишить хвилююче відчуття. Усім відомий момент коли втрачаєш сенс життя, коли люди які...
  • Cold Burning Hearts EVERYONE YOU MEET IS FIGHTING A BATTLE YOU KNOW NOTHING ABOUT.... BE KIND, ALWAYS!! Hunter Black......
  • Дівчина з рожевим волоссям Ця книга про дівчину на ім'я Саллі. Вона терпить глузування з боку своїх однокласниць, іноді це дохо...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Между
Новый год наступил, и зима на исходе. Словно снег на земле — наши мысли чисты. Между прошлым и будущим, Между старым и новым Мы стоим, затаив дыхание. Может быть, стоит выполнить обещание? Расцветать всё сильнее с приходом весны — Не спеша я дойду до "луны".
1
0
46
Кілометри
Між нами кілометри -дороги і мости, та серце вперто вірить: до мене прийдеш ти. Між нами - різні ранки і різні вечори, та думки линуть птахом крізь темні явори. Між нами -довгі ночі й мовчання на вустах, та я тримаю ніжність, як світло у руках. Між нами -відстань тиха, холодна й непроста, та в кожнім «скоро буду» -любов моя жива. І хай далекі обрії розділять наші сни, між нами -не кілометри, між нами - тільки «ми».
1
2
43
Чорний пластир
Зазвичай, вони можуть вдарити, Чи вбити, вбитих — не жалісно. Та любові, нашого прагнення, Як у штормі, здається мрією. Припиняй, плакали вже за нас. На пів кроку впали? — Тож, тепер вставай! Йди собі у темряві, серед них, байдужих, Так вони з тобою, улюблений, квітучий! Засинай, нехай по стінам холодом, Я тебе зігрію тілом, ніжним голосом. Звісно не залишу, тріском на краю ліжка, Треба закурити, треба відкрити вікна. Не згасай, іноді буде боляче, Мій кришталь, вкритий в обіймах сонячних. Як скрипаль, тисне на нитки розпачі, Ми — як тіні, граємось у тлі з безоднею. Не чекай, якщо у грудях діри наскрізь, Я тебе врятую, наклею чорний пластир, І від скаженої ліри, знайду тих лікарі́в, Дочекайся миру і трошки світлих днів. Ти впізна́єш голос із застиглого завтра, Де твоя самота — лише згаслая ватра. То твій сміх? Це ми вижили, вір мені, чуєш? Ми літаємо там, де ти тільки кочуєш. Тихше, дихай... Я знаю, як стиснуло горло, Як усе, що ти любив, наче порохом стерло. Наче лист, повернув крізь роки та дотягся, Я — це ти, той що витримав і не зламався. ​Не зважай, якщо світ розсипається вщент, Я тримаю тебе в цей критичний момент. І від чорної ночі, де кожна секунда — кат, Принесу тобі звістку: немає шляху назад. ​Не дивуйсь, я пишу із завтрашнього, Там, де страх твій став просто тишею. Всі надії, нашого прагнення, Стали світлом, а не мрією. Не сумуй, витерли сльози ми. Ти зміг піднятись? — Тож, встань і іди! Я дивлюсь на тебе, мій рідний, улюблений, Я — це ти, нарешті врятований!
0
0
10
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Я болею...
Новини, Різне, Особисте
5
2
32
Цікаве, Різне, Цитати
9
119
Реформа страницы
Новини
2
32