Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Три секунди до... Історія, яка залишить хвилююче відчуття. Усім відомий момент коли втрачаєш сенс життя, коли люди які...
  • Особлива. Мій 14-тий день народження Ось і настав цей день! Ви навіть не уявляєте, як я чекала його! Ще місяць тому батьки спитали в мене...
  • Cold Burning Hearts EVERYONE YOU MEET IS FIGHTING A BATTLE YOU KNOW NOTHING ABOUT.... BE KIND, ALWAYS!! Hunter Black......
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
помилки
калюжі відбивають мої помилки в очах вже не так горять вогники поганий шлях знаю, ослухався та де був правелий? ой заплутався не піду за тобою якби не боліло між нами назавжди все тупо так згоріло знову руїни розбомблених мостів заливає наступна дрібка мокрих дощів сказати що це на краще певно буде брехньою без тебе не ма в мене нічого за душою підла надія й цього разу довела та їй начхати скільки болю завдала запалю востаннє їй на згадку згадаю час як ще не ставив крапку згадаю усмішку таку щиру що до сліз доводить та знаю, знаю, це мене більше не обходить
0
0
104
Le ballet des ombres
Le saule pleure des gouttes de pluie, Ses bras pendent sans légèreté. On entend au loin l’orage tonner, Ô ciel, tu sembles si triste et si gris. C’est un soir de janvier, Tous les oiseaux se taisent, Les fleurs meurent dans la glaise, Noyées, sous les arbres décharnés. Dans la pénombre naissante rampent toutes sortes d’insectes : Squelettes, carapaces, clampes, Qui de leurs immondes yeux guettent. Pataugeant dans la neige souillée, Ils décortiquent le cadavre sanguinolent Du malheureux oisillon qui avait osé S’envoler. Pâles plumes tachées de sang. La nuit tombe, sentence nocturne. Des loups hurlent à la mort, Musique funèbre et pensée posthume : « Qu’ils m’emportent, demain brille si fort… » Mémé
0
0
45
Я стану..
Я стану твоєю буденною мантрою. Під зорями з тобою гулятиму. Руйнуватиму стіни з каменю Лиш своєю нестримною вірою. Дозволів нінащо не проситиму. Я з тобою лишатимусь сильною. Незалежною, часом тихою, А часом просто нестримною. Не хочу ставати кимось іншим я. Хочу лишатися такою ж дивною. Інколи в надіях й мріях губитися, А інколи в реальності ховатися. Я стану рікою сильною, вільною. Мій голос крізь поле лунатиме. Навіть, якщо я буду стомленою Собі завжди лишатимусь вірною. Раптом я можу зникнути з обрію Знай, що тоді я вже не чекатиму Нікого більше не обдарую надією І просто тихо ставатиму іншою Топтун Анна, 23.12.2025 Натхнення після прочитання віршу Ліни Костенко "Між іншим"
2
1
121
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Я болею...
Новини, Різне, Особисте
5
2
32
Цікаве, Різне, Цитати
8
119
Реформа страницы
Новини
2
32