Вибір редакціїВсі
Dark Places (a werewolf story)
Azeemah Jimoh
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Дівчина з рожевим волоссям Ця книга про дівчину на ім'я Саллі. Вона терпить глузування з боку своїх однокласниць, іноді це дохо...
    Molly Walker
  • Історія мого кохання Любов, яка зародилась з першого слова, змогла жити навіть після незрозумілих суперечок
    MARTUSIA15
  • Усе починається з дружби Це історія наївного підліткового кохання. Шкільна любов–це одна з безглуздих речей у житті, тому що...
    Ференіка Грушецька
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Когда мир молчит
Полина
Километры нелепых фраз Заковали нас в сети опять. Правды жизни хотим избежать, Но при этом — не исчезать. Вверх и вниз, влево, вправо качаясь, Жизнь бежит к тебе вновь, "обнимаясь". То скрываясь за сотнями масок, То пытаясь тебя отыскать. Но когда на исходе дня.. Ты садишься в свою тишину, Я прошу — лишь взгляни на меня. Я не стану тянуть ко дну. Милый друг, я же вижу насквозь Всю ту тьму, что скрыта внутри. Если больно — не бойся молчать, Я останусь с тобой до зари. Лишь сгорая однажды дотла, Когда сердце устало болит, Начинаешь ценить до конца Тех, кто рядом, когда мир молчит.. В мире полном тревог и лести, Где вопросов не меньше жести, То, что важно сейчас и дальше- Нам любить,продолжать любить.
0
0
18
Дівчина-Мова
Ашаннiя
Колись дуже давно, Коли люд знав лише тільки жести, Народилось воно - Диво з див, що нам зміг світ принести. Народилася та, Котру мовою всі називали І не схожа вона На усіх, з ким життя проживала. Вона мала талант, В слово звуки швиденько складала, Всім у світі речам Вона назви так вдало давала І жила в самоті, Бо її чомусь всі уникали, Навіть рідні батьки Кепкували, хвалили замало. Було сумно тоді, Але дівчина справу робила І на жести лише Говорила словами красиво. Ішов час і зросла Дівчинонька, а мова із нею, Розквітала вона, Бо була тепер мовою тею. Зажили всі слова Навіть в реченнях, навіть піснями. Так раділа душа, Бо усі говорили словами. І дорослі також, Через сумнів, зневіру і спрагу, Приєднались до всіх. Тепер люд спілкувався віршами. Саме так почалось, Саме так народилася мова. Своя в кожних устах Задзвеніла, мов пісня ранкова. Нею плакали всі, Нею вперше в коханні зізнались, Нею в темні часи За свободу народи здіймались. Нею мати дитя Колисковою ніжно вкривала, Нею правда свята Крізь століття безстрашно лунала. І хоч час проминав, І мінялися долі та люди, Мову кожен, хто мав, Ніс у серці крізь бурі усюди. Бо допоки живе Хоч одне незабутнєє слово, Доти світ не згаса, Доти вічно співатиме мова. Зережімо її — не зі страху, не через закони. Бо втрачаючи мову, втрачаємо власні долоні, Що тримали колись нашу пам'ять, коріння і крила. Адже мова... вона нас людьми на землі народила.
1
0
8
ПАЛАЄМО у війні
Ашаннiя
Ми палаємо у війні і не знаємо, що судилось. Скільки тих нам залишилось днів? Може 2, може 5 вродилось... Та тримаємо небо плечем, Щоб не впало воно на дитину. І крізь попіл, крізь біль, течію Ми шепочем: «Живи, Україно». А у кожному серці — війна, І тривога, що рве до нестями, Та не зможе зламати вона Те, що виросло разом із нами. Не чекаєм від долі дива — Хоч би ранок прийшов не останній, Щоб над полем, де плаче журба Знов зійшло наше сонце жадане.
2
0
62
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Риша 2021-03-06 01:17:02
С добрым утром
Думки вголос
Когда заря потушит ночные фонари И шум машин разбудит город спящий Я тихо попрошу: «Сейчас не уходи! Отложим все дела под ключ и в ящик.» Нам два часа даёт заря на счастье, А после, поглотит нас в бытие. Мы растворимся в неге и объятьях, Забив на то, что не одни мы на земле.
8
175
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:21:06
Почему?
Думки вголос, Питання
Я столько раз хотела умиреть.... Просто взять и не проснутся, Улыбаясь окружающим вокруг... Я ревера в душе как ребёнок. Мне хотелось кричать из всех сил Но боялась что кто-то услышит И от этих безумных речей Не заметив того что ломаюсь Я смотрю на фотки свои Где я вроде от сердца улыбаюсь И потом понемала что улыбка у меня фальшивая, по этому хочу я вас спросить скажите что сомной не так???
4
1
104
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:25:56
Думки вголос, Питання
Мне кажется все скем я сближаюсь сдрадают из за меня... Я приехала в Москву но сейчас желею, не могу написать почему, боюсь не знаю чего, я чесно стараюсь быть позитивной и улыбчевой, нравится окружающим... В итоги желаю смерти, прощу кто знает ответ что это со мной???
1
103
Surgebook - соціальна мережа для
читачів та письменників.
Інформація Правила сайту Політика конфіденційності Угода користувача Публічна угода оферти
Мобільний додаток
Оплата Оплата картками Visa і Mastercard
забезпечується сервісом онлайн-
платежів Portmone.com. Безпека
оплати підтверджена міжнародним
аудитом PCI DSS.

Служба підтримки: тел.
+380(44)2000902,
support@portmone.com
Авторські права на твори належать авторам та охороняються законом.
Будь-яке використання творів можливе лише за згодою його автора.

Сайт може містити матеріали, які не призначені для перегляду особами, які не досягли 18 років!
© 2020 Surgebook. All rights reserved.