Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Twins „Erkölcstelenül élünk. Minden nap az ő csókja után sóvárgok, miközben a nővérével bújok össze esténk...
  • З дівок у леді Коли я їхала в інше місто на навчання в один з найпрестижніших мистецьких університетів, мені озвучи...
  • Квініум. Частина I Що робити, коли твоє життя міняється на сто вісімдесят градусів? В твій дім вриваються невідомі люди...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
хочу своболи
сусіднє вікно, згасло світло у спальні змучена лежу, тону в червоній ванні над головою сирі стіни тихо шепочуть а мухи невпинно руки підло лоскочуть з дому додому так кожен день на повторі голова даремно ковтає язик у промові там зовтався лиш вітер, ні краплі думок боляче нестерпно з очей не піде струмок холод обгризає шкіру як дикий пес який придурок ці зміни в моє життя внес я так хочу свободи, я так хочу на волю я не хочу залишатись в оковах нестерпного болю шум у очах, я давно вже звик гіркий смак на губах чогось ше не зник твої голосові у вухах в мене на повторі боюсь втратити тебе у власній неволі ти казав шо це минуле і вже не вернеться хочеться вірити та вже серце не б'ється на столі шматки паперу записані літом не згадаю що було під вишневим цвітом певно ми були раді що ще не померли встигли зустрітись хоч душі роздерли це літо проведемо найкраще востаннє ти не знаєш як мій світ невпинно згорає
0
0
18
ПАЛАЄМО у війні
Ми палаємо у війні і не знаємо, що судилось. Скільки тих нам залишилось днів? Може 2, може 5 вродилось... Та тримаємо небо плечем, Щоб не впало воно на дитину. І крізь попіл, крізь біль, течію Ми шепочем: «Живи, Україно». А у кожному серці — війна, І тривога, що рве до нестями, Та не зможе зламати вона Те, що виросло разом із нами. Не чекаєм від долі дива — Хоч би ранок прийшов не останній, Щоб над полем, де плаче журба Знов зійшло наше сонце жадане.
2
0
90
Во́рони
Щоб у душу твою не плюнули — Її треба тримати замкненою, Бо ті, з дзьобами злими, во́рони Душу зорають й кинуть зраненою. Їм би біль відшукати схований І припасти до ран радісно, Щоб та мрія твоя врятована Не злетіла над їх безжалістю. Ти не кожному вір всміханню, Бо у фальші цей люд застряг. Для таких - всі чужі страждання Лише привід для власних розваг. Бережи у собі добро, Негатив ти з себе витрушуй, Захистить знов і знов тепло Навіть замкнену світлу душу.
2
0
87
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103