Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Twins „Erkölcstelenül élünk. Minden nap az ő csókja után sóvárgok, miközben a nővérével bújok össze esténk...
  • Анна. Тисяча вісімсот двадцять сім днів пекла Пересічна дванадцятирічна школярка, пересічний білий міні-вен, хто б міг подумати що Анну спіткає мн...
  • The Backup Plan Jessica Bradford had everything planned out for her senior year and the most important part of her p...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Дружба
На планете Земля существуют сады- Роз,ромашек и нежных пионов. Поливая цветы,не забудь полить ты Сад твой дружбы ценнее в разы. Океаны,моря,бесконечные волны Пусть и дружба твоя будет вечной,в просторе Дружба-якорь,светильник,когда поневоле С неба падает груз, наступает вдруг горе. Дружба ценна,она-ценнее кораллов. Пусть любовь омывает все камни на дне. Пусть зимой согревают не песни чужих А те самые искры в глазах дорогих
1
0
65
Білим білим
Тягнеться цівкою білою По губах молоко Стану я знову сміливою... Милий, тут не легко... Я розповісти хотіла Як живу без тебе, Да. Біле... білим-біла... Вайбер завис, біда... Знову доля-злодійка Б'є по спині молотком... Тягнеться білою змійкою По грудях молоко. (10.01.2019р Переклад 2025р Тянется струйкой белой По губам молоко Стану я снова смелой... Милый, тут не легко... Я рассказать хотела Как живу без тебя Белое белым-бело... Вайбер завис, беда... Снова судьба -злодейка Бьёт по спине молотком... Тянется белой змейкой По груди молоко.)
0
0
28
Кадри
Ніколи не забути ті кадри на повторі Мов фільм і сюжет описаний в мінорі, Де мелодія несе у світ пустих фантазій Крізь смуток, біль і сад з магнолій. Нікого не залишать вже байдужим Ті кадри, де чоловік здавався дужим Безпомічно обличчя витирає рукавами Згадує тих, хто нині блукає між світами. Навколо люди, перед ним три домовини Синочка, донечки та любої дружини Лиш мить, і все. Зруйнувався цілий світ, А на серці кривава рана і болючий слід. Невпинний людей туди біжить потік Кожен вклоняється та тихо йде вбік, Лишивши яскраві квіти край могили, Чоловіку дарують часточку своєї сили. Кадри ті, нам не забути вже ніколи. Струнами печалі мелодію складали Про тих, чих голоси ми пам'ятали. Оспівували їх, поки серця ридали
0
0
64
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
1 часть
Особисте, Думки вголос, Гумор
5
43
Цікаве, Різне, Гумор
10
2
126
С днём писателей
Новини
18
10
355