Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Демони та інші цікаві створіння Історія звичайної дівчинки з незвичайними можливостями. Вона бачить те, що іншим невидиме. Мислить і...
  • Cold Burning Hearts EVERYONE YOU MEET IS FIGHTING A BATTLE YOU KNOW NOTHING ABOUT.... BE KIND, ALWAYS!! Hunter Black......
  • І тільки вітер поряд... Кожен день - це нове випробування і ти маєш прийняти його гідно... Яким би важким воно не було, ти з...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Le ballet des ombres
Le saule pleure des gouttes de pluie, Ses bras pendent sans légèreté. On entend au loin l’orage tonner, Ô ciel, tu sembles si triste et si gris. C’est un soir de janvier, Tous les oiseaux se taisent, Les fleurs meurent dans la glaise, Noyées, sous les arbres décharnés. Dans la pénombre naissante rampent toutes sortes d’insectes : Squelettes, carapaces, clampes, Qui de leurs immondes yeux guettent. Pataugeant dans la neige souillée, Ils décortiquent le cadavre sanguinolent Du malheureux oisillon qui avait osé S’envoler. Pâles plumes tachées de sang. La nuit tombe, sentence nocturne. Des loups hurlent à la mort, Musique funèbre et pensée posthume : « Qu’ils m’emportent, demain brille si fort… » Mémé
0
0
31
...
Моё сердце каменно, падало, то есть падает Вода на лужи, а слёзы ветрами простужены. И огни сменяются на светофорный крик, Между недельным почти понедельник. Прости кидаю в спину себе, Давай, а давай, скажем как есть. Сказано так много лишнего, И настоящими летят в спины медленным. А спешить то некуда, как и спать по сути нет смысла с потерянными. Краткая пауза, как окурок сигарет. И мне нравиться, что ставлю запрет. Морская соль давно растворилась среди вчера. Пора уйти куда-нибудь в простить. Оставаться не для меня в этом, Сказано и так за многое и лишнее. Не слишком ли... Слов было пущено вспышками.
0
0
131
помилки
калюжі відбивають мої помилки в очах вже не так горять вогники поганий шлях знаю, ослухався та де був правелий? ой заплутався не піду за тобою якби не боліло між нами назавжди все тупо так згоріло знову руїни розбомблених мостів заливає наступна дрібка мокрих дощів сказати що це на краще певно буде брехньою без тебе не ма в мене нічого за душою підла надія й цього разу довела та їй начхати скільки болю завдала запалю востаннє їй на згадку згадаю час як ще не ставив крапку згадаю усмішку таку щиру що до сліз доводить та знаю, знаю, це мене більше не обходить
0
0
54
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Выбор
Новини, Цікаве, Різне
3
47
Новини, Думки вголос
2
66
Неприятный разговор! (Отрывок)
Цікаве, Думки вголос, Особисте
6
3
81