5 хвилин

Олександр Гусейнов

Хвилина перша.Час пішов Наші погляди зустрілись Розганяє серце кров Над нами янголи злетілись Хвилина друга. Посміхнулась Твоя посмішка чарує Моя з твоєю зіштовхнулась А доля дивиться, пильнує Хвилина третя. Підійшов Поруч сів. Сижу, мовчу А серце все ганяє кров Я сильний, зможу, я скажу! Хвилин чотири. - Ну, привіт. А в відповідь солодкий голос Він ніби ліки від всих бід Від лиха, зла і чорних полос Хвилина п'ята. Я відчув В душі щось стало наповнятись Все зрозумів, узрів, здобув Це 5 хвилин щоб закохатись!

2020-05-20 08:06:28

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Олександр Гусейнов

@Kruhitka Dobro Мерсі😉

Відповісти

2020-07-02 20:07:54

Тетяна Кравченко

Дуже чарівний вірш🤩👏👏👏👍👍👍

Відповісти

2020-07-11 11:10:43

Олександр Гусейнов

@Тетяна Кравченко Дякую. Дуже приємно)

Відповісти

2020-07-11 11:33:03

Подобається

Інші вірші поета

О, Анжеліко... МЕЛОМАН: Месник з Пекла Постать в темряві Відьма зуб точила на Івана

Інші поети

Любов Гаврищук

@lyubov_gavrishchuk

Anntuanetta

@Anntuanetta

Lone_Wolf

@Lone_Wolf

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2820

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1911