Нове кохання

Олександр Гусейнов

Нове кохання охопило хлопчину Не звонить своїй, знаходить причину Чим менше чує, тим швидш забуває Серце одне, але двох вже кохає І знає що так поступати не можна Та стоїть на своєму душа безбожна Між двох вогнів не зна що робити Але вибір один потрібно зробити Перша звонить до нього і каже "сумує" Ніжні слова він з вуст видає А потім турботу вже іншій дарує І від цього душа повільно гніє Немов загнаний пес і нема порятунку Вихід закритий і всюди стіна Важко прожити без її поцілунку Від цих почуттів на серці війна Так поступати зовсім негарно Потрібно зробити нарешті свій вибір Гра почуттів виглядає бездарно Відносить любов в пустий грішний вимір Обидві красиві, обидві хороші По своєму кращі, не схожі на інших З своєю відносини в нього там довші А ця серце гріє за рідну не гірше І як тут обрати? Він просто не знає Питає пораду в своєї душі Вона все мовчить, вона лиш чекає А в ній проростають зради кущі

2020-02-28 20:46:00

20

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Вікторія Прохоренко

@Олександр Гусейнов ой дякую так мило, просто вся зашарілася)

Відповісти

2020-03-31 20:26:30

1

Олександр Гусейнов

@Вікторія Прохоренко 😊

Відповісти

2020-03-31 20:29:52

Подобається

Вікторія Прохоренко

@Олександр Гусейнов )

Відповісти

2020-03-31 20:30:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

3525

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2421