Нове кохання
Олександр Гусейнов
Нове кохання охопило хлопчину Не звонить своїй, знаходить причину Чим менше чує, тим швидш забуває Серце одне, але двох вже кохає І знає що так поступати не можна Та стоїть на своєму душа безбожна Між двох вогнів не зна що робити Але вибір один потрібно зробити Перша звонить до нього і каже "сумує" Ніжні слова він з вуст видає А потім турботу вже іншій дарує І від цього душа повільно гніє Немов загнаний пес і нема порятунку Вихід закритий і всюди стіна Важко прожити без її поцілунку Від цих почуттів на серці війна Так поступати зовсім негарно Потрібно зробити нарешті свій вибір Гра почуттів виглядає бездарно Відносить любов в пустий грішний вимір Обидві красиві, обидві хороші По своєму кращі, не схожі на інших З своєю відносини в нього там довші А ця серце гріє за рідну не гірше І як тут обрати? Він просто не знає Питає пораду в своєї душі Вона все мовчить, вона лиш чекає А в ній проростають зради кущі
2020-02-28 20:46:00
20
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Вікторія Прохоренко
@Олександр Гусейнов ой дякую так мило, просто вся зашарілася)
Відповісти
2020-03-31 20:26:30
1
Олександр Гусейнов
@Вікторія Прохоренко 😊
Відповісти
2020-03-31 20:29:52
Подобається
Вікторія Прохоренко
@Олександр Гусейнов )
Відповісти
2020-03-31 20:30:27
Подобається
Інші вірші поета
Ти хороша, але не для мене День за днем... "ВИПУСКНИЙ" Інтерв'ю з повією
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10678
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4848