Присвячується Найкращому
Пішов і все, нема людини. Навік залишив нас "Добряк" Та будем завжди ми любити Завжди у наших ти серцях Прості пісні до сприйняття Постійно нам ти дарував Та обірвалося життя Тебе Господь від нас забрав Комусь був наче батько Для когось брат чи син Любив країну дуже палко Патріот номер один Таких як ти уже не буде Серйоз і гумор в один час Тебе ніколи не забудем І ти ніколи не забудеш нас З сумом зараз слухаю пісні "квінти" "Не будь рагульом" "Мама" "Люди як кораблі" А так чекав новий альбом Ти станеш класикою року Для нас ти наче Віктор Цой І хтось напише кольорово На стіні - "Кузьма Живой!!! Я так хотів на твій концерт Та доля мрію цю забрала Якби назад і час завмер Твої пісні зі сцени грали Піднявсь від нас на небеса Не зупинити ту Смерть-відьму Покійся з миром наш Кузьма А вже і титри "Кінець фільму"
2018-03-02 16:51:41
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
@Юлія Гаргат А я один раз був на його концерті. То було круто.
Відповісти
2018-03-02 17:13:50
1
Юлія Гаргат
@Олександр Гусейнов класно)) мабуть емоції зашкалювали))
Відповісти
2018-03-02 17:22:48
Подобається
Олександр Гусейнов
@Юлія Гаргат так. Бомбезно було. Це ще був 2011 рік
Відповісти
2018-03-02 17:26:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5455
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16342