Вірш до містичного твору "ЗЦІЛЕННЯ"
Олександр Гусейнов
Зневірився, обпалений журбою Згрішив, хоч був завжди хороший Покрила душу лють міцной корою А він добром - дар мені дав божий Горе забрало мою мрію Але в замін дало мені щось інше Здоров'я творчістю своєю сію Зцілюю людей. Чого потрібно більше? З вуст моїх римовані слова Несуть надію, хвороби всі лікують. Дарунок Бога, з ним місія моя Нехай знедолені мене почують
2018-05-01 14:57:04
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Гаргат
Вау, так гарно)
Відповісти
2018-05-01 17:58:42
1
Олександр Гусейнов
@Юлія Гаргат дякую)
Відповісти
2018-05-01 18:49:57
Подобається
Інші вірші поета
Той, кого страшить любов Забутий друг Не варто мертвих зачіпати! Сергій, залежний ігроман
Інші поети
sambridhi
@sam6ridhi
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13287
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5016