Вірш до містичного твору "ЗЦІЛЕННЯ"
Олександр Гусейнов
Зневірився, обпалений журбою Згрішив, хоч був завжди хороший Покрила душу лють міцной корою А він добром - дар мені дав божий Горе забрало мою мрію Але в замін дало мені щось інше Здоров'я творчістю своєю сію Зцілюю людей. Чого потрібно більше? З вуст моїх римовані слова Несуть надію, хвороби всі лікують. Дарунок Бога, з ним місія моя Нехай знедолені мене почують
2018-05-01 14:57:04
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Гаргат
Вау, так гарно)
Відповісти
2018-05-01 17:58:42
1
Олександр Гусейнов
@Юлія Гаргат дякую)
Відповісти
2018-05-01 18:49:57
Подобається
Інші вірші поета
Не варто мертвих зачіпати! В коханні часто обгораєм Малий Сашко десь безвісти пропав... Зореліт
Інші поети
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Ghost Know
@Ghost_Know
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2188
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10573