Вірш до містичного твору "ЗЦІЛЕННЯ"
Зневірився, обпалений журбою Згрішив, хоч був завжди хороший Покрила душу лють міцной корою А він добром - дар мені дав божий Горе забрало мою мрію Але в замін дало мені щось інше Здоров'я творчістю своєю сію Зцілюю людей. Чого потрібно більше? З вуст моїх римовані слова Несуть надію, хвороби всі лікують. Дарунок Бога, з ним місія моя Нехай знедолені мене почують
2018-05-01 14:57:04
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Гаргат
Вау, так гарно)
Відповісти
2018-05-01 17:58:42
1
Олександр Гусейнов
Відповісти
2018-05-01 18:49:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10661
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9199