Вітер з Сходу...

Олександр Гусейнов

Вітер з Сходу тихо собі дує Нічне село окутав білий сніг Стара хатина вічно все пустує Ніхто не в силах переступить поріг Нечиста сила править в тій оселі Мала, кудлата, але зла, як бик І дім стоїть, немов самотні скелі Чужих не впустить хатній домовик!

2021-04-14 17:52:08

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Олександр Гусейнов

@Сандра Мей Дякую за пропозицію, але я пас)

Відповісти

2021-04-28 19:02:15

Подобається

Анна Кроу

Надзвичайно приємно спостерігати твій прогрес!

Відповісти

2021-06-25 11:30:01

Олександр Гусейнов

@Анна Кроу Спасибі)

Відповісти

2021-06-25 11:44:53

Подобається

Інші вірші поета

Я стою перед... Присвячується Найкращому Машина часу ПАТРІОТ

Інші поети

PinkLilyBlossom

@PinkLilyBlossom

ami

@sourami

Псина

@darth_silence

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2472

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

6136