Я дивлюсь, вона ридає
Олександр Гусейнов
Я дивлюсь,вона ридає Над могилою моєю Отже, все таки кохає Дуже хочу бути з нею Я дурний був що не вірив пішов від неї на війну, але пізно я помітив постріл в сторону мою І лежу стікаю кров'ю Друзі просять - Не іди!!! Та я з пробитой головою Мене ніяк вже не спасти А як раніше було добре До без тями ми кохали Та мій друг лиха сволота Забив клин він поміж нами Таке про тебе розказав А я, дурний, йому повірив Тебе болючо я послав і на війну мерщій поїхав Автомат в моїх руках його тримаю в перший раз Страшно так...зірвало дах І чути вже-Вперед!-наказ... І що із цього я добився? Як вже майбутнього не маю Стоять вінки...моя могила... І в ній я вічно спочиваю 23:38:52
2018-03-05 08:21:48
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
@MARTUSIA15 дякую, але я давно вже не пишу вірші. Я перейшов на пісні)
Відповісти
2018-11-19 21:23:50
Подобається
MARTUSIA15
@Олександр Гусейнов о, то класно, а їх можна десь послухати?
Відповісти
2018-11-19 21:27:21
Подобається
Олександр Гусейнов
Так..на ютубі
Відповісти
2018-11-19 21:28:38
Подобається
Інші вірші поета
Івась був наш сільський тріпло... Слово Щоночі музика лунає... Зореліт
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2578
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2044