Я дивлюсь, вона ридає
Олександр Гусейнов
Я дивлюсь,вона ридає Над могилою моєю Отже, все таки кохає Дуже хочу бути з нею Я дурний був що не вірив пішов від неї на війну, але пізно я помітив постріл в сторону мою І лежу стікаю кров'ю Друзі просять - Не іди!!! Та я з пробитой головою Мене ніяк вже не спасти А як раніше було добре До без тями ми кохали Та мій друг лиха сволота Забив клин він поміж нами Таке про тебе розказав А я, дурний, йому повірив Тебе болючо я послав і на війну мерщій поїхав Автомат в моїх руках його тримаю в перший раз Страшно так...зірвало дах І чути вже-Вперед!-наказ... І що із цього я добився? Як вже майбутнього не маю Стоять вінки...моя могила... І в ній я вічно спочиваю 23:38:52
2018-03-05 08:21:48
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
@MARTUSIA15 дякую, але я давно вже не пишу вірші. Я перейшов на пісні)
Відповісти
2018-11-19 21:23:50
Подобається
MARTUSIA15
@Олександр Гусейнов о, то класно, а їх можна десь послухати?
Відповісти
2018-11-19 21:27:21
Подобається
Олександр Гусейнов
Так..на ютубі
Відповісти
2018-11-19 21:28:38
Подобається
Інші вірші поета
Скінчилось літо! Зореліт СПОВІДЬ ВАМПІРА Я не палю, але сьогодні...
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1953
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13287