Другові
Alice Fantomhife
Ти знаєш, як важко любити тебе? Коли мене наче і не помічаєш. Коли звиклий погляд мою душу рве, Коли я й не знаю, чи ти мене знаєш... А небо, як звично, таке голубе, А зорі і далі, і знову яскраві. Я іноді так ненавиджу тебе. Та все ж розумію, що люблю насправді. Ти, ніби та зірка, освічуєш шлях. Ти, ніби отрута, мене убиваєш, О як би хотіла розвіяти я Оте, чого так мені не вистачає... А як би хотіла забути це все, Не мліти від доторку ніжно-далекого. Я дуже хотіла б забути тебе... Та, навіть для мене це дуже нелегко. І знову чекаю, як зливи в полях, Невільного дотику мило-звичайного. Ти все ще, як зірка, освічуєш шлях. Та вже не мені, а комусь "надзвичайному"...
2018-02-02 20:23:32
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Гаргат
Дуже гарний та життєвий вірш. Читаючи його я розумію, що і сама знаходилась в такій ситуації яку ти описала у вірші, і це дуже незвично і приємно читати. Я просто обожнюю такі вірші де одразу відчуваєш сам мотив, настрій і зміст вірша. Дякую за такий чудовий вірш❤
Відповісти
2018-02-02 20:34:26
Подобається
Alice Fantomhife
@Юлія Гаргат Дякую за похвалу, мені дуже приємно, бо не завжди легко писати про почуття, які не так давно відболіли в мені самій... Ще раз дякую за увагу та коментар
Відповісти
2018-02-02 20:36:26
1
Юлія Гаргат
@Alice Fantomhife я дуже тебе розумію, бо і сама часто перебуваю в таких почуттях. Тому це заслуговує уваги, бо про почуття найважче писати)
Відповісти
2018-02-02 20:37:28
1
Інші вірші поета
Незабутньому Песимістична автобіографія Попроси... Морська хвороба
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1585
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8594