Другові

Alice Fantomhife

Ти знаєш, як важко любити тебе? Коли мене наче і не помічаєш. Коли звиклий погляд мою душу рве, Коли я й не знаю, чи ти мене знаєш... А небо, як звично, таке голубе, А зорі і далі, і знову яскраві. Я іноді так ненавиджу тебе. Та все ж розумію, що люблю насправді. Ти, ніби та зірка, освічуєш шлях. Ти, ніби отрута, мене убиваєш, О як би хотіла розвіяти я Оте, чого так мені не вистачає... А як би хотіла забути це все, Не мліти від доторку ніжно-далекого. Я дуже хотіла б забути тебе... Та, навіть для мене це дуже нелегко. І знову чекаю, як зливи в полях, Невільного дотику мило-звичайного. Ти все ще, як зірка, освічуєш шлях. Та вже не мені, а комусь "надзвичайному"...

2018-02-02 20:23:32

6

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Юлія Гаргат

Дуже гарний та життєвий вірш. Читаючи його я розумію, що і сама знаходилась в такій ситуації яку ти описала у вірші, і це дуже незвично і приємно читати. Я просто обожнюю такі вірші де одразу відчуваєш сам мотив, настрій і зміст вірша. Дякую за такий чудовий вірш❤

Відповісти

2018-02-02 20:34:26

Подобається

Alice Fantomhife

@Юлія Гаргат Дякую за похвалу, мені дуже приємно, бо не завжди легко писати про почуття, які не так давно відболіли в мені самій... Ще раз дякую за увагу та коментар

Відповісти

2018-02-02 20:36:26

1

Юлія Гаргат

@Alice Fantomhife я дуже тебе розумію, бо і сама часто перебуваю в таких почуттях. Тому це заслуговує уваги, бо про почуття найважче писати)

Відповісти

2018-02-02 20:37:28

1

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16944

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

4210