Незабутньому
Я хочу забути про час Проведений разом з тобою Ті ночі нарізно, які були у нас... Той сум і плач з зажурою гіркою... І ті обійми, ті слова, думки, Те тепле літо і плакучу осінь. І ніби помахом владичої руки, Щоб це усе із пам'яті знялося... І тихе небо, наш з тобою лаз, І чорні хмари, і дощі за шибами. І наш з тобою незабутній час, А ти хвалишся іншої обіймами...
2018-02-03 10:09:52
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Субстанція Ночі
Дуже гарно👍👍
Відповісти
2018-02-03 10:41:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2136
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1945