Рудокоса дівчина
Ангеліна Пилипенко
Тріпоче листям осінь рудокоса, Веде тужливу пісню вітерець, Він золотеє листячко відносить У міста нам віддалений кінець. ... Вона ступала тихо й невагомо, Згубилася у сплетиві думок, Ця осінь їй була така знайома, Хоча її змінив підступний Рок. Тонке багряне листяне намисто, Немов Її волосся, майорить, І дощова вода прозоро-чиста Відтінює очей Її блакить. Тужливо й гірко мжичка оця плаче, Так, як ще вчора плакала вона. Кохання зле, наївне і незряче, Мабуть, тому й Вона тепер одна. Та це не страшно. То підступна Доля Все коверзує. Що ж, Вона стерпить. ... А зараз Їй потрібна парасоля І усмішки тремкої бодай мить...
2020-11-09 14:08:41
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-09 15:15:20
1
Інші вірші поета
Душевне одкровення Журналісти Бажання (у формі пісні) Знаки зодіаку
Інші поети
تُومِي.
@Tome_nov
Iryna Markova
@iryna_markova
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16694
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2022