Птаха (переклад)

Benedict W. Øcland

Весняний сад той тишею повитий, Квітіння строю повне сил. А квітами по вінця був налитий, Що мерехтів довкола небосхил. Стояла скриня з білим ликом, Забуло серце світу ритм. О, сонце меркло над лиманом, Не був гучніше тиші грім. Але порушивши цноту мовчання, У час скорботи і коси, Безжурно птаха завела співання І повернула сенс краси.

2024-07-02 17:17:54

Інші вірші поета

Перенародженний Нічне марення моє Боржник своєї величі (балада) Поганий прогноз

Інші поети

Ivaila Gancheva

@Ivaila

Ezra Briscoe

@poet_mind

@ Aphrose

@rose_vinluan

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1464

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1575