Нічне марення моє
Мені ворожка нагадала піки даму... А я про тебе думати не перестав... Візміть хоч душу мóю під заставу! В твоїх обіймах (лиш прошу) ви обалаштуйте браму, Яку із втрачених надій, сам чорт кував. І буду реготати над старою безугаву. Ти ж знаєш, ну не мав я звички нарікать на рок. Ми це проходили - тебе вже забував я! Подумала, що, дивлячись, тебе! - сприймаю за забаву, А я тоді замало у безодню не зробив останній крок. Ти пам'ятай, життя для мене все - безкрів'я, Якщо захочеш,раптом, усміх свій забрать... Так знай, ридатиме страженно на іконі тій, пророк, І затрясеться гулом все наше надгір'я. Бо нам з тобою долю вибирать кісток! Бо нам з тобою руйнувать безвір'я! Бо нам з тобою разом линуть до зірок! Душа моя, лиш із тобою я повірю. Благаю... на волосся - одягни вінок... Кохаю. Чую. Мила!.. Я ж увесь горю! А, ні... Потроху... Тихо... Тлію... 17.01.2023
2024-07-02 17:16:24
1
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Надзвичайно чуттєво
Відповісти
2024-07-04 06:37:45
1
Benedict W. Øcland
@Н Ф дякую, що відчули
Відповісти
2024-07-05 19:01:42
1
Н Ф
@Benedict W. Øcland Ви доклали зусиль для цього)
Відповісти
2024-07-05 19:17:02
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3658
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2089