Смерть яничара
Туйдук* заграв останній спів,
Заплакав, мов людина, вітерець.
До шаблі у руках щось шепотів,
Померлого, старий уже отець. "
Мене зірвали із ланів моїх,
Як той солодкий дикий плод...
Забрали із країв безкраїх,
Примусили забути свій народ.
А я надіями ся жити змусив,
Про силу, віру і життя.
Я вибору не мав, я, сину, мусив!
Немає більше, серце, вороття...
Серед пустелі заблукалих душ,
Я проростити насінину зміг...
...Мій милий, ти сокоріше руш –
Цвітіння саду б подивитись встиг!..
Хай піді мной провалиться земля!
І хай шайтан розжарить своє пекло!
Не заслужив побачить журавля,
Яким ти став, як все навколо смеркло...
Повинен я, і заслужив гоніння кари.
За те, ще хлопчиком рудоволосим,
Водив тебе в чужинські ті отари,
Де ми молитви в дар Аллахові підносим...
Не міг, мій сину, навіть вже побачить,
Горіння неба Батьківщини уві сні.
Ось так я зміг тобі віддячить,
Коли в своїх очах вернув ти це мені?!
Навіки чорний день зрадливий,
Я тихой рабськой люттю проклинаю.
Коли маленькому тобі, щасливий,
Свій власний ятаган** вручаю!.."
Туйдук заграв останній спів,
Заплакав, мов людина, вітерець.
До шаблі у руках щось шепотів,
Померлого, старий уже отець.
_____________________________________
*Тайдук (або зурна) - народний духовий інструмент з тростини, поширений у країнах Близького Сходу .
** Ятаган - османський меч-шабля XVI-XIX століття.
19.01.2023
2024-07-02 17:14:02
1
0