Пряні пахощі білого цвіту

Субстанція Ночі

Ти знайдеш мене в смозі фабрик, І у нетрях величного лісу. Там, де гори торкаються неба, Крізь вогку дощову завісу. Там, де вулиці тихо плачуть, Де в асвальті зариті тривоги. Де зростають затоптані квіти Там, де терни обіч дороги. Поміж тисяч машин і вокзалів, Серед звичного гомону світу Ти знайдеш мене в іскрах сонця, В пряних пахощах білого цвіту.

2018-05-27 08:33:47

Інші вірші поета

Золота тюрма Найгіркіший хміль Сліди В супровід ритму

Інші поети

Екатерина Арлей

@Katherine_morningstar

Інга

@troubled_soul

Анастасія Дутка

@nastyanastya

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1514

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1530