BVRN TV DIE
CVLD BLVVDED
My life is dim and not too bright, I'm drowning in a bathtub soaked in blood, I can't get out, A silent scream cannot get out, My destiny is laid out along a broken road, I was born to die, Childhood is the beginning and adolescence is awareness, No, don't try to convince me otherwise, The soul is the subject of a sacrifice, I am tired of choking on sweet lies, My soul will be free only in paradise, SORRY FOR MY SINCERITY AND DIRECTNESS, I just can't keep quiet, can't shut my mouth, CAN'T HOLD ALL THE SADNESS, Fuck it, otherwise, I would break inside, MAYBE I WILL BE BEHEADED, I'm not stupid to realize that all your tips are LEANING TO THE BENEFIT I'M BORN TO DIE, I'M TORN ALIVE, Stuck in the dark I SEE NOTHING I'M BLIND, Cursed since the start, I'M NOT WORTHY OF LIFE, I hide my scars, THEIR STORY SHOULDN'T BE FOUND, Ahhhhh, I went too far, my body had to ROT IN THE GROUND Why am I still alive? I WONDER WHY, I WAS BORN TO DIE, SO WHY PLAY FOR TIME? WHY?...
2021-06-10 09:27:47
0
0
Інші вірші поета
GVRELUST TØXSICK HYPVCRISY DVLCE VITA
Інші поети
ϐℓυє
@nayletters
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4634
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12318