BVRN TV DIE

CVLD BLVVDED

My life is dim and not too bright, I'm drowning in a bathtub soaked in blood, I can't get out, A silent scream cannot get out, My destiny is laid out along a broken road, I was born to die, Childhood is the beginning and adolescence is awareness, No, don't try to convince me otherwise, The soul is the subject of a sacrifice, I am tired of choking on sweet lies, My soul will be free only in paradise, SORRY FOR MY SINCERITY AND DIRECTNESS, I just can't keep quiet, can't shut my mouth, CAN'T HOLD ALL THE SADNESS, Fuck it, otherwise, I would break inside, MAYBE I WILL BE BEHEADED, I'm not stupid to realize that all your tips are LEANING TO THE BENEFIT I'M BORN TO DIE, I'M TORN ALIVE, Stuck in the dark I SEE NOTHING I'M BLIND, Cursed since the start, I'M NOT WORTHY OF LIFE, I hide my scars, THEIR STORY SHOULDN'T BE FOUND, Ahhhhh, I went too far, my body had to ROT IN THE GROUND Why am I still alive? I WONDER WHY, I WAS BORN TO DIE, SO WHY PLAY FOR TIME? WHY?...

2021-06-10 09:27:47

Інші вірші поета

TOO MUCH PAIN TO HANDLE WWIII BIPØLAR VNLY I CAN KILL MYSELF

Інші поети

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

Uina Ku

@mayor_hija

Amon Din

@amondin

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2503

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11353