Покинутий
П'еро
Душа у мене вже давно згоріла. Вічна печаль у лишньої людини. Покинутий один я між своїми, Мене вкривають лиш безодні крила. Нема тебе під боком, а є інші. Нема в душі спокою, а є гнів. Так третім лишні бути не хотів, Що сам себе утратив з головою, Поміж страшних забутих снів.
2024-01-12 21:40:50
3
0
Інші вірші поета
З старого капища Місто Були слова про лишні люди Я люблю ніч
Інші поети
rocusan
@rocusan
Visha
@cuckoo_brunette
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2019
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1602