Покинутий
П'еро
Душа у мене вже давно згоріла. Вічна печаль у лишньої людини. Покинутий один я між своїми, Мене вкривають лиш безодні крила. Нема тебе під боком, а є інші. Нема в душі спокою, а є гнів. Так третім лишні бути не хотів, Що сам себе утратив з головою, Поміж страшних забутих снів.
2024-01-12 21:40:50
3
0
Інші вірші поета
Вокзал У темряві Я? Так
Інші поети
Jobele Dumanag
@word_craftsman
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4740
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2811