Магія трамваю
П'еро
Магію вечірнього трамваю Відчути тяжко в багатьох містах. Там "Електрон" на коліях стрічаю, Душа ж старого прагне так, що жах. Як світло мерехтить у вікнах мутних, Як лампи тьмяно з стелі миготять, І стук коліс залізно-многозвучних Говорить на зупинці зустрічать. Шум двигуна і голос оголошень, Для когось може дискомфорт пустий. Для мене ж це мов черга із запрошень, Аби відчути дух святий нічний. І шкода, що у небуття відходить - Комфорт забрав у магії слова. Та як старий трамвай двигун заводить Ще місце маєм на дрібні дива.
2024-09-26 21:07:29
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Софія Губермайстер
Теж обожнюю вечірні трамваї.. в справді якась магія, особливо коли попадається пустий вагон та їдеш один
Відповісти
2024-10-03 14:03:58
1
Інші вірші поета
Зима Я? Нема. Чому? А може? Я знаю
Інші поети
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3804
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2603