Магія трамваю
П'еро
Магію вечірнього трамваю Відчути тяжко в багатьох містах. Там "Електрон" на коліях стрічаю, Душа ж старого прагне так, що жах. Як світло мерехтить у вікнах мутних, Як лампи тьмяно з стелі миготять, І стук коліс залізно-многозвучних Говорить на зупинці зустрічать. Шум двигуна і голос оголошень, Для когось може дискомфорт пустий. Для мене ж це мов черга із запрошень, Аби відчути дух святий нічний. І шкода, що у небуття відходить - Комфорт забрав у магії слова. Та як старий трамвай двигун заводить Ще місце маєм на дрібні дива.
2024-09-26 21:07:29
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Софія Губермайстер
Теж обожнюю вечірні трамваї.. в справді якась магія, особливо коли попадається пустий вагон та їдеш один
Відповісти
2024-10-03 14:03:58
1
Інші вірші поета
Вечірній вітер Далекі світи До Lublina Покинутий
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1565