Хіба я не той, хто говорив про любов?
Навіть якщо я від тебе поїхав, Зламав сімкарту і купив нову, Знай, я згадую тебе зі сміхом, Тому не знайду одразу іншу. Навіть якщо тебе досі болить І ти ковтаєш ті кляті муки. Я той, хто згадує в потрібну мить І той, хто подасть перед смертю руку. Навіть якщо ніч перетворилась на жахіття І ти поволі втрачаєш кров. Хіба я не той, хто чекатиме десятиліття? Хіба я не той, хто говорив про любов?
2023-08-25 18:42:07
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роузі Рей
Чуттєво...🥀💔
Відповісти
2023-08-25 18:53:14
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1349