"Любий читачу"
А знаєш любий читачу. Для тебе я, тільки пишу.. І щоб сказати я хотів, на все часу, треба знайти. Все говорити про сумне, так не хотілось би мені. А що зробити любий друже.. Коли навколо, все в журбі.. Та і скажу тобі відверто, не є шутом я при дворі. Одна лише журба та смуток, тут скрізь панує навкруги! Заглянеш ти, в новини світу. Одні міста затоплені, а інші у вогні. Одні роками у війні, а інші без води.. Одні у голоді живуть, а в інших всі столи забиті, від дорогих харчів. А знаєш, досить сумувати! Я впевнений, живеш ти радісно і щиро, твориш, кохаєш кожен день. Тобі я дякую безмежно, за те що ти, у мене є!
2023-05-22 22:14:07
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Чудовий вірш. І як завжди чудово написано 🤩
Відповісти
2023-05-23 05:17:59
Подобається
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую безмежно❤️
Відповісти
2023-05-23 06:29:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2503
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4623