"На тракті"
На тракті я коня спинив. Підвів до річки, напоїв. І цей холодний ранок, так освіжив мене. Пішов цей дощ, який все знає.. Всі рани мої зігріває. І ці болючі згадки, вже хоть на мить призупинив.. На тракті віз побачив, а в ньому дід сидів з кобзою у руках, та щось пронизливе, гтітуче, так тихо, лагідно співав.. Кричать круки, біля верби, і вітер колихає трупи.. Колись повішали вже їх.. Біля верби, на дубі.. Завив кобзар, кобза вже плаче.. Від туги, смутку, болю. Чимало полягло братів, козацького роду.
2023-07-14 20:15:43
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2492
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2228