"На тракті"
Честер Фінч
На тракті я коня спинив. Підвів до річки, напоїв. І цей холодний ранок, так освіжив мене. Пішов цей дощ, який все знає.. Всі рани мої зігріває. І ці болючі згадки, вже хоть на мить призупинив.. На тракті віз побачив, а в ньому дід сидів з кобзою у руках, та щось пронизливе, гтітуче, так тихо, лагідно співав.. Кричать круки, біля верби, і вітер колихає трупи.. Колись повішали вже їх.. Біля верби, на дубі.. Завив кобзар, кобза вже плаче.. Від туги, смутку, болю. Чимало полягло братів, козацького роду.
2023-07-14 20:15:43
4
0
Інші вірші поета
"Сповідь" "Думки болючі" "Дністер" "Сім'я"
Інші поети
Sofia St
@sofia_st
Zhenya Blyzniuk
@zhenya_blyzniuk
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1996
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2510