Селяві

Честер Фінч

Нам пора прощатись Селяві В житті так буває, не звони.. Міліони слів нам не потрібні Ми сказали все уже без слів Мовчки дивимось на падіння Падіння почуттів та наших спільних мрій. Розуміючи що квіти вже зівяли А на дорогах долі ми вже не разом Сам вже намагаюсь жити далі Та і ти забудь мій баритон. Я намагався бути хорошим хлопцем Приймав я твої всі недоліки, гріхи І кохав так сильно до нестями Але тобі все було мало Ти жалілилась іншим навкруги.. Віддавав себе я кожен день, Та в павутині цій, я загубив себе. Ти хотіла більше лиш для себе А я хотів сімью, дітей Всі мої спроби щось змінити Створювали сотню нових проблем, Але ти знаєш я брехати не вмію, Тому я заїбався нести камінь цей. Нам пора прощатись Селяві В житті так буває Не звони...

2025-01-23 22:23:37

Інші вірші поета

"Втрачений" "Дорога" "Зустріч" "Плин мого життя"

Інші поети

Estelle aj Joseph

@EstelleAvo

water IredGkPT7.8

@red_waterGKpT_78

Duaa HH

@DuaaBlume

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16422

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1632