Селяві

Честер Фінч

Нам пора прощатись Селяві В житті так буває, не звони.. Міліони слів нам не потрібні Ми сказали все уже без слів Мовчки дивимось на падіння Падіння почуттів та наших спільних мрій. Розуміючи що квіти вже зівяли А на дорогах долі ми вже не разом Сам вже намагаюсь жити далі Та і ти забудь мій баритон. Я намагався бути хорошим хлопцем Приймав я твої всі недоліки, гріхи І кохав так сильно до нестями Але тобі все було мало Ти жалілилась іншим навкруги.. Віддавав себе я кожен день, Та в павутині цій, я загубив себе. Ти хотіла більше лиш для себе А я хотів сімью, дітей Всі мої спроби щось змінити Створювали сотню нових проблем, Але ти знаєш я брехати не вмію, Тому я заїбався нести камінь цей. Нам пора прощатись Селяві В житті так буває Не звони...

2025-01-23 22:23:37

Інші вірші поета

"Зоряна Ніч" "Все життя" "Темрява" "Сповідь Самітника"

Інші поети

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Cristi Cristi

@cristi_sanchez

Kavitha Beemaraj

@kavitha

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

3525

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3346