Magie

Élodie

Une jeune magicienne est ici Je le sais parce que je suis celle-ci Elle dit une phrase, quelques mots et miracle Les gens sourient à son spectacle Sa baguette est longue et pointue Elle peut creuser en profondeur Avec, elle métaphore un certain acte Plein de joie ou de haine, plein de sourire ou de pleurs Elle n'a jamais manqué de tact Et sa magie est ardue Quand je lance ma baguette, les gens rient Quand j'ôte mon imposante cape, les gens fuient Quand je prononce mes mots, ils sont assis Quand ils montrent ce faux visage, je suis tellement attendrie Et c'est reparti pour un tour, plébéiens ! « Je vais bien, tout le monde va bien, Ça ira, ne vous en faites pas Ne vous inquiétez pas pour moi ! » Sitôt ces mots prononcés, je peux tout faire apparaître Mais malgré ces douces paroles, nul ne me nommera maître Voici, cher public, une plume et du papier A votre avis que manque-t-il ? Bien sûr, l'encrier ! Mes doux mots déjà inscrits sur la feuille Je la garderai pour toujours avec moi Que personne ici ne m'en veuille Je voulais vous mettre en émoi Même si la feuille était couverte d'inscriptions illisibles On peut percevoir mon message Il heurte, heurte, heurte les cœurs sensibles Et je ne peux changer de page Au fur et à mesure des spectacles La page se couvre d'encre et d'inscriptions étranges Je vois dans mon public des milliards d'anges Qui n'attendent qu'une chose : leur réceptacle ! Noircis d'un abus d'encre de ma création Les anges n'attendent que leur salut Ils tournent autour de moi, me jettent dans un cocon J'y reste enfermée longtemps, ne ne respire plus Quand je sortirais de ce cocon, je serais un papillon doré J'attends seule, je rêve, couverte d'écritures Et puisque de par mes spectacles, je n'étais pas pure Quand je sortirais de ce cocon, j'aurais déjà les ailes brûlées

2020-11-14 20:35:09

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Just_axelle just_axelle

j'adore ! Quelques rimes un peux loin de leur pair ce qui rend parfois la lecture un peux moins fluide mais sinon j'ai beaucoup !❤

Відповісти

2020-11-15 04:17:40

1

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2588

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11283