Magie

Élodie

Une jeune magicienne est ici Je le sais parce que je suis celle-ci Elle dit une phrase, quelques mots et miracle Les gens sourient à son spectacle Sa baguette est longue et pointue Elle peut creuser en profondeur Avec, elle métaphore un certain acte Plein de joie ou de haine, plein de sourire ou de pleurs Elle n'a jamais manqué de tact Et sa magie est ardue Quand je lance ma baguette, les gens rient Quand j'ôte mon imposante cape, les gens fuient Quand je prononce mes mots, ils sont assis Quand ils montrent ce faux visage, je suis tellement attendrie Et c'est reparti pour un tour, plébéiens ! « Je vais bien, tout le monde va bien, Ça ira, ne vous en faites pas Ne vous inquiétez pas pour moi ! » Sitôt ces mots prononcés, je peux tout faire apparaître Mais malgré ces douces paroles, nul ne me nommera maître Voici, cher public, une plume et du papier A votre avis que manque-t-il ? Bien sûr, l'encrier ! Mes doux mots déjà inscrits sur la feuille Je la garderai pour toujours avec moi Que personne ici ne m'en veuille Je voulais vous mettre en émoi Même si la feuille était couverte d'inscriptions illisibles On peut percevoir mon message Il heurte, heurte, heurte les cœurs sensibles Et je ne peux changer de page Au fur et à mesure des spectacles La page se couvre d'encre et d'inscriptions étranges Je vois dans mon public des milliards d'anges Qui n'attendent qu'une chose : leur réceptacle ! Noircis d'un abus d'encre de ma création Les anges n'attendent que leur salut Ils tournent autour de moi, me jettent dans un cocon J'y reste enfermée longtemps, ne ne respire plus Quand je sortirais de ce cocon, je serais un papillon doré J'attends seule, je rêve, couverte d'écritures Et puisque de par mes spectacles, je n'étais pas pure Quand je sortirais de ce cocon, j'aurais déjà les ailes brûlées

2020-11-14 20:35:09

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Just_axelle just_axelle

j'adore ! Quelques rimes un peux loin de leur pair ce qui rend parfois la lecture un peux moins fluide mais sinon j'ai beaucoup !❤

Відповісти

2020-11-15 04:17:40

1

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1192

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

4944