Крик із закритими очима
Людянність, така жорстока фаза знущання. Бути людиною - найкраще страждання. Кричати, сжати слабкі долоні, сховатися в темряві своєї душі. Болю, завдати болю - кричали зграї вовків у метро. Вони повсюди, повсюди, повсюди - ти взят до полону суспільством людей. Я з магазу тікав додому - там була купа, купа дітей. Вони так дивилися
Як
Цу
Це
Ня
Та
Я навіть сдачі не взяв в десять гривень. Тікав, в хаті своїй я сховався.
І більше
Ніколи
Не
Спілкувасвся
Не з ким
Ніколи.
Так і помер у хатці один. Але дуже щасливим, бо страх то є щастіє боже.
Боже.
Боже храни вікно від дощу.
2022-11-23 10:23:32
6
0