Крик із закритими очима
Людянність, така жорстока фаза знущання. Бути людиною - найкраще страждання. Кричати, сжати слабкі долоні, сховатися в темряві своєї душі. Болю, завдати болю - кричали зграї вовків у метро. Вони повсюди, повсюди, повсюди - ти взят до полону суспільством людей. Я з магазу тікав додому - там була купа, купа дітей. Вони так дивилися Як Цу Це Ня Та Я навіть сдачі не взяв в десять гривень. Тікав, в хаті своїй я сховався. І більше Ніколи Не Спілкувасвся Не з ким Ніколи. Так і помер у хатці один. Але дуже щасливим, бо страх то є щастіє боже. Боже. Боже храни вікно від дощу.
2022-11-23 10:23:32
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2744
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2397