Осінь
Генрі крадієць сенсу
Осіння тиша. Напевно, в голос думки, тай нічого не чутно. Птахи та миші, дах тай вище. У розумі, в глузді? Пляма красива, як самотнє мистецтво. Ти хочеш мовчки, ти хочеш крику? Ти хочеш чаю, ти хочеш митті? Так, я кохав, але той все бруд та далеко у вчора. Насіння у шлунку, хай проросте щось, чи сонцє, чи болі... Кохатимоть тебе? Не знаю, напевно. Вже нічого не знаю, не вмію кохати, літати, страждати. Ти просто людина, я просто дитина маленького світу, де всі такі добрі, такі всі зелені, та поруч, та в колі, невпевнені очі... Я міг розповісти про щось не важливе, а може важливе, немає вже цінності - осінь прийшла... Така недотепна, така коротенька, ніяково дуже, маленька пісенька - маленька така як життя, як вчора, як сльоза, та така вся сама та сама...
2022-10-11 11:34:10
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Генрі крадієць сенсу
дякую, дуже ♡♡♡°•
Відповісти
2022-11-06 17:35:12
Подобається
Інші вірші поета
Птахи (люди котрі краще за людей) Вірш простенький, як саме моє життя Нема кінця моїм коханням Чорно-біла кішка
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3903
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788