Сенс, абстракція, пісня.
Весь цей світ абстракція Все в цьому світі мовчить Крила і сенс по акції Абстракції абсурд Абстракціонні картинки У абстракціонном кіно Абстракціонне суспільство Абстракціонна душа Завтра твоє абстракція Моя любов абстракція Втілення я абстракції Повне прокрастінації Чуєш співають абстракції Абстракціонні вірші Абстракціонні скрипки Грають в моїй душі Моя абстракція дивна Зовсім не зрозуміла Зроблена з пластелину Зроблена з дроту і пилу Весь мій світ абстракція Все в цьому світі смішне Я повний прострації Все в мені кліше Війна з собою абстракція Сповнений капітуляції Війна з дзеркалами вся в грації Війна з романтизацієї Я течу від абстракції Від повної модернізації Жорстокой культорізації Без сенсовой ідеалізації Мова моя абстракція Пісня ця абстракція Сенс пісні абстракція Мої слова - абстракція Повная реалізація Абстракції декорації Сповнений сонцявізації Часткової родинкозації Літом комаровізація Буде моєї абстракцієї Граю в імпровізацію В грі без азартізації Весь цей світ абстракція Все в цьому світі мовчить Крила і сенс по акції Абстракції абсурд
2023-04-13 11:24:58
7
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5782
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4113