Чорно-біла кішка
Генрі крадієць сенсу
Чорно-біла кішка Їде По чорно-білому коридору Балакає чорно-білим голосом На старій чорно білій плівці Вона чорно-біле посміхається Очі її чорно-білі Вокруг чорно-біла тиша Жодного чорно-білого звуку За вікном чорно-білі пташки Чорно-білий сніг їде Чорно-біле небо стомилось Чорно-біла кішка сміється В ней дуже красива Дуже незвична Зелена душа... -Як вам портрет, маркизо? -Мяу!
2023-02-07 14:25:33
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Veil
Вірш із багатогранним сенсом. Мені дуже сподобалось використання повтору "чорно-білого", а в кінці відкриття образу "Зеленої душі". Красивий контраст.
Відповісти
2023-02-07 14:52:09
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую ♡♡♡°•
Відповісти
2023-02-07 16:22:03
1
Генрі крадієць сенсу
@Veil дуже дякую, так ♡°•
Відповісти
2023-02-07 16:22:20
1
Інші вірші поета
Нескінченність. Автопортрет кінорежиссера. Вітчизняний продукт. 777. Дуже довга секунда. Вірш простенький, як саме моє життя Сон, де світ ідеален - мені напевно, наснилось 36367
Інші поети
Юлія
@loveislife
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1774
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3982