Янгел пробна версія бесплатна 1 секунда
Генрі крадієць сенсу
Я дуже люблю літати Але я частенько чув Що требо забороняти Таким як я - літати P.S. Я думав колись, що існує кохання та справжнє життя, та я був сторічною дитиною, котра нічого не зна про цей дивний зелений світ магазинів та струн. - дякую пане, дуже безглуздо так жити - І я вам дякую - світ то сплошний апокаліпсіс ліхтарів. - доброго вам сну, пане, хай наснятся комахи. - Я не люблю комах. - Але все ж таки, вони виступають по радіо. Куди вам ховатися?
2022-12-27 15:50:46
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую, трошки експернментую)
Відповісти
2022-12-27 15:52:48
1
Сандра Мей
@Генрі крадієць сенсу І це добре. Такі експерименти розкривають автора, його талант ще більше, або вказують на недоліки. PS: теж люблю експериментувати
Відповісти
2022-12-27 15:54:30
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей так, дякую Так, я бачив ваши вірші, дуже складні та гарні, чутливі.
Відповісти
2022-12-27 15:58:16
1
Інші вірші поета
Один Чорно-біла кішка Відповідь 007Запрошення на танок повний павуків ???00007
Інші поети
Cassandra Primo
@cassandra_primo
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2087
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2779