Правда
Зв‘язаних мотузкою за шию,
Їм за спину руки силоміць
Заломили з вигуком: «Омию
Кров’ю, щоб обличчям пали ниць!
Не помре, хто вклониться нам й батьку
Нашому, що дав такий наказ.
Тільки-но дивіться, щоби царську
Руку цілували кожен раз».
Ця спокуса вірного не візьме,
Він віддасть життя та збереже
Серце своє віддане і чесне,
Рідного не зрадить, не втече.
Правда не бува рабом неволі,
Голос її гучний, а брехня
Очі має люті, але кволі,
Сил забракне їй одного дня.
Правди вже нема у цьому світі
Й не було з появою гріха.
У людей не вийде її встріти,
Бо інакше б жили не всиха,
Не було б під владою народа
Пролитої крові без вини,
Не страждала б і від нас природа,
Не вмирала б на чужій війні.
Якщо б люди вправно могли сіять,
То пожали б гарні врожаї,
І якби все зло могли розвіять,
То воно б не нищило гаї.
В нас нема такої сили, влади,
Крапку що поставила б в кінці.
В наших ДНК ген «убивати»,
Щит і меч для цього у руці.
Ні, немає правди у людини
Й джерела любові в нас нема.
Треба вчитись в того їй щоднини,
Потуха від кого вся пітьма.
18.04.2022
2022-11-21 14:18:20
0
0