Пролог
ГЛАВА 1. МАЯ
ГЛАВА 2. МАЯ. ЗУСТРІЧ НА ЗУПИНЦІ.
ГЛАВА 3. ДАВИД
ГЛАВА 4. МАЯ
ГЛАВА 5. ДАВИД
ГЛАВА 6. МАЯ
ГЛАВА 7. ДАВИД
ГЛАВА 8. МАЯ
ГЛАВА 9. ДАВИД. НОВА ЗУСТРІЧ
ГЛАВА 10. МАЯ
ГЛАВА 11. ДАВИД І МАЯ
ГЛАВА 12. ДАВИД І МАЯ. ВСЕ ТАЄМНЕ ВСПЛИВАЄ НАЗОВНІ
ГЛАВА 13. ДАВИД І МАЯ. МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ЗМІНИТИ НЕ МОЖНА
ГЛАВА 14. Мая +Мара
ГЛАВА 15. МАЯ +МАРА. ДІВЧАТКА ВОНИ ТАКІ ДІВЧАТКА. ВИПАДОК З ВІВЦЯМИ
ГЛАВА 16. ДАВИД. ЗУСТРІЧ НА ТРАНСПОРТНІЙ ЗУПИНЦІ.
ГЛАВА 17 МАЯ. І ВАМ ДОБРОГО РАНКУ ДАВИД МАРКОВИЧ.
ГЛАВА 18. ДАВИД. МИ ЛИШЕ КОЛЕГИ?
ГЛАВА 19. МАЯ. СПЛЯЧА КРАСУНЯ.
ГЛАВА 20. МАЯ. СНИ І РЕАЛЬНІСТЬ.
ГЛАВА 21. ДАВИД. СВЯТО -ВДАЛИЙ МОМЕНТ
ГЛАВА 22. МАЯ. КОЛИ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СВЯТО ЗОВСІМ НЕ СУМНЕ.
ГЛАВА 23. ДАВИД
ГЛАВА 24 МАЯ
ГЛАВА 25. МАЯ.ПОЦІЛУНОК ЦЕ ЛИШЕ ПОЦІЛУНОК
ГЛАВА 26. Давид
ГЛАВА 27. МАЯ. ПОЇЗДКА ДОДОМУ
ГЛАВА 28. МАЯ І ДАВИД. І ЩО ДАЛІ?
ГЛАВА 29. ЧОМУ ВСЕ ТАК?
ГЛАВА 30. МАЯ І ДАВИД. РАНОК У МІСТІ.
ГЛАВА 31.МАЯ. СЛУЖБОВИЙ РОМАН
ГЛАВА 32. МАЯ І ДАВИД. ПРАВДА ЧИ ДІЯ?
ГЛАВА 33.МАЯ
ГЛАВА 34. ПОМСТА –СТРАВА ЯКА ПОДАЄТЬСЯ ХОЛОДНОЮ
ГЛАВА 35.ДАВИД . КОХАННЯ І РОБОТА
ГЛАВА 36. МАЯ
ГЛАВА 37. МАЯ. БИТИСЯ ЧИ МИРИТИСЯ?
ГЛАВА 38. МАЯ І ДАВИД
ГЛАВА 20. МАЯ. СНИ І РЕАЛЬНІСТЬ.

Різко відкривши очі Мая побачила … досить симпатичного золотистого ретривера, який привітливо ще раз лизнув щоку дівчині. Вона протягнула руку і погладила песика, а вушком «Так, перестаю, дивитись щовечора турецькі серіали. Терміново! Насниться ж таке!» - подумала дівчина і її захопило почуття веселості, захотілось сміятись. У піднесеному настрої Мая поверталась до дому, раптом десь у кущах почувся підозрілий шурхіт. Жінка краєм ока звернула на це увагу і вже хотіла прискорити кроки, аж розчула тоненький писк і гарчання. Розвернувшись попрямувала у бік кущів, а там такса, мабуть, ще щеня граючись рикало на щось у кущах. Підійшовши ближче побачила руденький пухнастий комочок який підняв і шорстку на всьому тільці від страху попискуючи все одно намагався шипіти та прогнати грайливого песика. У цього комочку виявились білі «носочки на лапках», біла грудка і великі блакитно-зелені очиська.

-Маленький, який же ти гарнюній – підняла з землі кошеня Мая, вона з дитинства була небайдужа до кошенят, а особливо руденьких.

-Підеш до мене жити? – серйозно запитала вона цей« комочок щастя» який заспокоївся у неї у руках і почав як тракторець муркотіти.

- Отже, вважатимемо це згодою засміялась жінка і поїхала з найдою додому.

Опинившись вдома Мая, перш за все налила у блюдце молока та нагодувала це руде щастячко яке опинилось котиком з доволі гарним апетитом.

- Як же мені тебе назвати ? – знов звернулась до рудого дівчина

- Мяу! — було їй відповіддю

- Може Мяучер?

- Фффф-у відповідь

- Матроскін

- Ффффф!!Фрррр!!

- Барсік?

- Ну чому мовчиш? Барсік підійде, номальне ім’я!!

- Мяяяу!!!!!

- Зрозуміло, не сподобалось, а може Рудий?

- Муррр

- Ну добре, отже будеш тепер Рудий!

Вечорі, після всіх необхідних процедур, Мая перебираючи м’яке хутро і слухаючи муркотіння ситого кошеняти вже засинала і знову побачила сон про диво поцілунок з чоловіком, лиця якого було чомусь зовсім не видно.

А наступного ранку Мая отримала повідомлення в груповому чаті про нараду, яка відбудеться на великій перерві.  

© РИНА КІ,
книга «Маленька дівчинка в мені».
ГЛАВА 21. ДАВИД. СВЯТО -ВДАЛИЙ МОМЕНТ
Коментарі