Так поринувши у власні тривожні думки Мая і не помітила як педрада розпочалася, зі світу думок у світ реальності її повернув голос Демида Анатолійовича – директора освітнього закладу де і працювала дівчина.

-Вітаю, колеги, звернувся Демид Анатолійович до колективу — перш ніж розпочати нашу педраду хочу познайомити вас, з нашим новим деканом факультету «Української та зарубіжної філології» – тут він витримав ефектну паузу Давид Маркович Суботін.

Після слів про нового декана факультету в аудиторії піднявся буркіт перешіптувань.

Тим часом Давид зайняв місце за «кафедрою» і звернувся до присутніх:

-Доброго дня шановні колеги! Дякую, Демид Анатолійович, що представили мене всьому колективу. Я чесно кажучи, коли збирав нараду планував поспілкуватися перш за все з викладачами які працюють безпосередньо на факультеті «Української та зарубіжної філології», але знайомство з усім колективом також дуже важливе, адже ми працюємо в одному закладі.

Мая ж, перебуваючи у своїй «схованці» за спинами колег мала нагоду вільно поспостерігати за новим деканом «А він все ж таки гарний! Я першого разу не помилилась, а шкода!! » Зітхнула жінка. Зріст новий декан мав вище середнього, струнка спортивна фігура, лице трошки грубувате з висунутим уперед підборіддям, покритим доглянутою щетиною, чіткі чоловічі губи, трохи розкосі, з ледь помітним азійським акцентом карі очі з довгими пухнастими віями, образ доповнювало коротко стрижене волосся. В одязі чоловік дотримувався вільно-робочого стилю – класичні темно-сірі штани доповнені вільного крою футболкою з піджаком, образ довершували кросівки. На вигляд чоловіку було років до сорока.

- А він красунчик, так Мая?- турнула ліктем Маю Настя

– Цікаво, а він одружений, чи в нього є дівчина? – підхопила Олеся – викладач іноземної мови

– Дівчина не стіна, відсунути можна!!- це вже долучилася до розмови Марина, методист. В цей момент всі хто приймав участь в обговорені почали тихенько хіхікати.

«І нічого він не красень!! І яка різниця є у нього дружина чи дівчина ??!! »-думала про себе Мая «До того ж як він скинув мене в калюжу вранці! Хамло!!!»- згадала вранішню прикрість «Ой, я ж йому вже представилась як студентка Ліза!!!Все мені капець! Ну чого я така ?!!! Мені ж тепер з ним працювати!! Ось тобі Маєчко і бумеранг !!» - продовжувала сеанс самоаналізу дівчина

- Так Мая, тобі вже тридцять чотири роки!! Ти що дівчинка, щоб від проблем бігати?!! Задерла ніс вгору, плечі назад і вперед!! Звільнити тебе у нього немає причин, тобто у професійному сенсі. Досвід роботи у цій сфері у тебе також є! До того ж він тебе, мабуть, і не згадає, ну скільки  ви спілкувалися ?!! Саме так!- прошепотіла про себе Мая заспокоюючи своє хвилювання і в неї вийшло, тому глибоко вдихнувши вона приготувалася до подальшого перебігу подій.