А ти досі приходиш...
Ти приходиш в думки, розтікаючись чаєм по венах І твій голос шепоче слова осіннім листям, Ми з тобою таки не довели оті теореми, Лише спогад проколює серце безжалісно вістрям. Ти приходиш у сни, розливаючись чарами ночі, Через відстань і стіни я ще відчуваю твій подих, Ніч моя небезпека, бо зорі, немов твої очі, Я далеко не лицар, новий щоб робити подвиг. Ти вселяєшся у перехожих, немовби навмисно Та у кожного стрічного, друже, твоє обличчя, Вже у тонусі нерви, мабуть, це таки корисно І холодна твоя ота стриманість мені ближча. Ти приходиш у вірші, хаотично кидаючи букви І моїми руками слова на папір виводиш, Скільки часу минуло такої гіркої розлуки А ти досі приходиш... Ти досі, мій друже, приходиш...
2018-12-26 14:01:29
3
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16930
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2308