Білий птах
Я надто молода і непутяща Що вірю так приречено у щастя, Аж збилася із спокою і сну, Сама собі вигадую весну... Марія Людкевич Я знов собі вигадую весну Серед зими, знайомим птахом білим Махне крилом і далі полетить Мені ж би хоч на мить її спинить Хоч мить! Щоб все нарешті стало зрозумілим, Без ясності я, мабуть, не засну... Я чую щебіт, щебіт крізь сніги І музика під талі сніжні сльози Сховає страх і далі полетить Мороз дзвенить, блищить, кричить Хоч мить! Хай збудуться усі метаморфози Та шелест крил додасть мені снаги... І вітер, блискавиця, буря, грім Освічує все небо так красиво, А біла птаха далі полетить. Життя ламає долю, гуркотить, Хоч мить! І я весну розгонистим курсивом Запрошую у свій зимовий дім... Я вірю в щастя, в щастя серед зим, Його несе знайома біла птиця, Кивне лише і далі полетить Щоб зиму цю нарешті зупинить Хоч мить! Осяє небо знову блискавиця, Та це вже яв і птах мені не сниться, Я відчиню вікно, хай вийде дим... Можливо, молода і непутяща, Та досі вірю в казку, мрію, щастя!...
2019-01-13 05:47:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Holy
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
57
4
8074
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3489