Ми досі живі?..
Ідемо, поспішаючи кожен у своїх справах, Закутавшись в сірі плащі від жорстокої осені, Які вже від часу старенькі і, мабуть, теж зношені, Та нас не лякає рутинно-буденна оправа. Мрії живуть вперемішку з цигарковим димом, Як він, розчиняються в світло-блакитному небі, Чи вже сіро-чорному, як пристарілий лебідь, Що чув оцю лайку і спробував трішечки пива? Меридіани в нас, мабуть, якісь криві, Та день за днем крутиться наша старенька планета, Яка між перервами також палить сигарети Ми досі живі?...
2018-12-27 08:49:03
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5134
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2356