Ми досі живі?..
Ідемо, поспішаючи кожен у своїх справах, Закутавшись в сірі плащі від жорстокої осені, Які вже від часу старенькі і, мабуть, теж зношені, Та нас не лякає рутинно-буденна оправа. Мрії живуть вперемішку з цигарковим димом, Як він, розчиняються в світло-блакитному небі, Чи вже сіро-чорному, як пристарілий лебідь, Що чув оцю лайку і спробував трішечки пива? Меридіани в нас, мабуть, якісь криві, Та день за днем крутиться наша старенька планета, Яка між перервами також палить сигарети Ми досі живі?...
2018-12-27 08:49:03
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3007
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2582