Ботхісатва
Andrii Katiuzhynskyi
Хто не боїться власного прозріння, Кого не сплутала гріха гнилая дратва, Той, чиїм шляхом стало просвітління, Той й є насправді ботхісатва. Ботхісатва - той, що прозрів під деревом ботхі, тут мається на увазі будда Дратва - сувора нитка, що використовується при пошитті взуття
2021-02-07 05:29:58
6
0
Інші вірші поета
Літні фарби Лунь-вісник Заповіт сталкера Прихід весни
Інші поети
Romkolana
@nastyuxa_xa
Abbas Ghallu
@MAbbasAliG
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9322
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3116