Минеться все

Andrii Katiuzhynskyi

Колись в Ізраїлі царем був Соломон набожний, Який шляхами Господа ходив. Він мав усе - що тільки мати можна, І все пізнав - що лиш пізнать хотів. Носив великий цар просту каблучку срібну, Було написано там речення одне - Зробив на сріблі ювелір один лиш надпис дивний: "Минеться все - і це мине". Коли ж цареві було сумно, Він на каблучку непримітну поглядав: "Минеться все,"- йому співали руни - "І це мине,"- і вислів Соломона звеселяв. А як ставало радісно цареві - Він знов на надпис той гледів. "Минеться все,"- сміялися письмена металеві - "І це мине,"- і знов палацом царським сум бродив... Минеться все, минуться роки, Час сплине - забуття все огорне. Лиш тільки мудрість ця його глибока До скону віку мабуть не мине!

2021-01-11 06:59:24

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Andrii Katiuzhynskyi

Дійсно, не має нічого вічного, дякую за коментар!

Відповісти

2021-01-11 07:02:08

Подобається

Andrii Katiuzhynskyi

Дякую, надія - це останнє, що завжди залишається!

Відповісти

2021-01-11 09:08:03

Подобається

Інші вірші поета

Роздум над минулим Істина в вині? Мантра снайпера Мисливець-час

Інші поети

Олексій Мельничук

@Alekzzz

Аня

@13AmYa05

Cristina Zemba

@Cristina_Zemba

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2411

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4703