Глас волаючого у пустелі
Йшов караван, ревли верблюди,
Загусла у повітрі кожна мить,
І глас пророка, проникаючий усюди,
Лунав: - Шляхи прямими Господу зробіть!
Пророк кричав: - Покайтесь! - Зупиніться!
Гряде Месії скоро вже прихід!
Одумайтеся, люде! Схаменіться!
Чинити зло назавжди припиніть!
Але ніхто не слухав сивого старого,
І караван продовжив далі путь -
Ну що там слухать вбогого й дурного,
Поспіти б до оази на ночівлю завернуть.
Пророк волав - та глас його невпинний
Даремно колихав небесну стелю...
Тож й зараз - коли не бачать люди очевидне,
Говорять їм - то глас волаючого у пустелі.
2020-12-23 09:18:41
6
2