Глас волаючого у пустелі
Andrii Katiuzhynskyi
Йшов караван, ревли верблюди, Загусла у повітрі кожна мить, І глас пророка, проникаючий усюди, Лунав: - Шляхи прямими Господу зробіть! Пророк кричав: - Покайтесь! - Зупиніться! Гряде Месії скоро вже прихід! Одумайтеся, люде! Схаменіться! Чинити зло назавжди припиніть! Але ніхто не слухав сивого старого, І караван продовжив далі путь - Ну що там слухать вбогого й дурного, Поспіти б до оази на ночівлю завернуть. Пророк волав - та глас його невпинний Даремно колихав небесну стелю... Тож й зараз - коли не бачать люди очевидне, Говорять їм - то глас волаючого у пустелі.
2020-12-23 09:18:41
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роман Тихий
Зараз цей вислів саме в такому значенні і вживають. В реальності ж до Пророка в пустелю приходило багато людей що каялись і приймали хрещення в Іордані. Щоправда і серед тих хто приходив були "нечуючі"...
Відповісти
2020-12-23 10:33:11
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Роман Тихий Дякую, це лише моя фантазія, звичайно ж насправді все могло бути по-іншому!
Відповісти
2020-12-23 10:36:42
Подобається
Інші вірші поета
Із бесід з мудрецями Умовна велич людини Нас розділяє відстань поїздами... Некласичний сонет
Інші поети
lunastra
@lunastra
Vitalina Shepel
@Vitalina_kiss
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1659
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3348