Момент прозріння
Момент цей знають найхоробріші мужі Лиш перед смертю чи на полі брані - Це той момент, коли ти на межі, Й для тебе відкриваються новії світу грані. Моменти ці знайомі для тибетських лам, Шаманів, мудреців, індійських йогів: Коли відчиненими стали сотні брам, Коли до істини знаходиш ти дорогу. В момент цей змінюється назавжди життя, Ти бачиш цивілізацій міріади невідомих, Осмисленим й новим стає твоє буття, І світ сприймаєш відтепер ти по-новому. Величний Космос, ти усюди чуєш нас, Ти людству подаруй благословіння, Сприйми нас без лукавства, без прикрас І дай хоч декому із нас момент прозріння!
2020-11-10 05:46:04
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар, бажаю Вам, як і всім отримати свій момент прозріння!
Відповісти
2020-11-10 06:11:42
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, наскільки я пам'ятаю правила української мови, кличний відмінок буває в 2 формах: в формі саме кличного і в формі називного: Іван, Іване; принаймні так нас вчили
Відповісти
2020-11-11 14:15:00
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Ви можете сказати: Наталя, йди до мене! і можете сказати: Наталю, йди до мене! І так, і так буде правильно.
Відповісти
2020-11-11 14:41:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1013
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3849