Момент прозріння
Andrii Katiuzhynskyi
Момент цей знають найхоробріші мужі Лиш перед смертю чи на полі брані - Це той момент, коли ти на межі, Й для тебе відкриваються новії світу грані. Моменти ці знайомі для тибетських лам, Шаманів, мудреців, індійських йогів: Коли відчиненими стали сотні брам, Коли до істини знаходиш ти дорогу. В момент цей змінюється назавжди життя, Ти бачиш цивілізацій міріади невідомих, Осмисленим й новим стає твоє буття, І світ сприймаєш відтепер ти по-новому. Величний Космос, ти усюди чуєш нас, Ти людству подаруй благословіння, Сприйми нас без лукавства, без прикрас І дай хоч декому із нас момент прозріння!
2020-11-10 05:46:04
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар, бажаю Вам, як і всім отримати свій момент прозріння!
Відповісти
2020-11-10 06:11:42
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, наскільки я пам'ятаю правила української мови, кличний відмінок буває в 2 формах: в формі саме кличного і в формі називного: Іван, Іване; принаймні так нас вчили
Відповісти
2020-11-11 14:15:00
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Ви можете сказати: Наталя, йди до мене! і можете сказати: Наталю, йди до мене! І так, і так буде правильно.
Відповісти
2020-11-11 14:41:31
Подобається
Інші вірші поета
Вечір на каналі Якби ж то ріки говорили Нас розділяє відстань поїздами... Прихід весни
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8260
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4850