Політ зими
Як незабутньо змінюється краєвид, Якщо спостерігаєш ти зими політ; І погляд віхоли такий несамовитий, Коли сніжинки хороводять у повітрі. Непередавана чарівная хурдига - Кружляє сніг навколо, наче дзиґа; Хоч сірі небеса на землю сум вергають - Коловорот життя природа не спиняє. Хай смуток на душі у тебе зимний - Лиш на танок сніжинок глянь невтримний; Він прожене усі печалі і образи, І ти за будеш їх назавжди і одразу.
2020-10-02 05:02:28
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Ні, цей вірш написаний давно, просто я іноді копирсаюсь в старих записах, приводжу в більш-менш нормальний вигляд деякі вірші, тому що більшість з того, що коли-небудь було мною написане, навряд чи побачить світ без доопрацювання
Відповісти
2020-10-02 07:28:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2227
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2270