Політ зими
Andrii Katiuzhynskyi
Як незабутньо змінюється краєвид, Якщо спостерігаєш ти зими політ; І погляд віхоли такий несамовитий, Коли сніжинки хороводять у повітрі. Непередавана чарівная хурдига - Кружляє сніг навколо, наче дзиґа; Хоч сірі небеса на землю сум вергають - Коловорот життя природа не спиняє. Хай смуток на душі у тебе зимний - Лиш на танок сніжинок глянь невтримний; Він прожене усі печалі і образи, І ти за будеш їх назавжди і одразу.
2020-10-02 05:02:28
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Ні, цей вірш написаний давно, просто я іноді копирсаюсь в старих записах, приводжу в більш-менш нормальний вигляд деякі вірші, тому що більшість з того, що коли-небудь було мною написане, навряд чи побачить світ без доопрацювання
Відповісти
2020-10-02 07:28:19
Подобається
Інші вірші поета
Загибель сталкера Жорна бога Некласичний сонет Під враженням від репродукції Босха
Інші поети
Lou
@TomatoSoup
Hiba Boo
@boohiba
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1408
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1537