Політ зими
Andrii Katiuzhynskyi
Як незабутньо змінюється краєвид, Якщо спостерігаєш ти зими політ; І погляд віхоли такий несамовитий, Коли сніжинки хороводять у повітрі. Непередавана чарівная хурдига - Кружляє сніг навколо, наче дзиґа; Хоч сірі небеса на землю сум вергають - Коловорот життя природа не спиняє. Хай смуток на душі у тебе зимний - Лиш на танок сніжинок глянь невтримний; Він прожене усі печалі і образи, І ти за будеш їх назавжди і одразу.
2020-10-02 05:02:28
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Ні, цей вірш написаний давно, просто я іноді копирсаюсь в старих записах, приводжу в більш-менш нормальний вигляд деякі вірші, тому що більшість з того, що коли-небудь було мною написане, навряд чи побачить світ без доопрацювання
Відповісти
2020-10-02 07:28:19
Подобається
Інші вірші поета
Митцеві In memory of Chester Bennington Night of werewolves Самотній вовк
Інші поети
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2350
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2619